|
|
 |
|
|
...На этой планете можно было бы поставить крест, если бы здесь жили одни живодеры. К счастью, находились такие энтузиасты, как барон Фридрих Эдуардович Фальц-Фейн, отгородивший для горемычных животных часть Таврической степи и назвавший ее Аскания-Нова.
Со времен основания — конца XIX в. — границы зоопарка значительно увеличились. Здесь появлялись новые животные, которым нужен был приют. Так, лошадей Пржевальского полностью истребили в Китае, поскольку те поедали посевы и обольщали домашних кобылиц. Аскания-Нова стала первым в мире местом, где взялись за разведение в неволе этих диких лошадей, в результате родилось 400 жеребят. Сегодня здесь держится самое большое в мире стадо — 84 животных...
|
| |
|
|
| | Фото: Рафаїл Левковський | |
Заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус "лаври" — головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи. Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор "Повісті временних літ"), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.
|
|
Це найвища точка Українських Карпат і України. Вершина дуже популярна серед активних туристів. Назва угорською означає "снігова гора". Її висота становить 2061 метр. Говерлу вважають одним із символів України.
|
|
На правому березі Дністра поблизу невеличкого містечка Хотин Чернівецької області, яке нещодавно відзначило свій тисячолітній ювілей, височіє легендарна Хотинська фортеця. Ця твердиня має стіни близько 50 метрів заввишки і товщиною шість метрів. Але грізний вигляд фортеці, який зберігся й донині, не врятував її від кривавих битв. Найбільше прославився Хотин у військовій кампанії 1621 року. Тоді під стінами фортеці зустрілися 150-тисячна турецька армія і об’єднані війська Польщі та українського козацтва. За твердженнями істориків, поляки разом з українцями святкували перемогу, яка захистила від поневолення західну Європу, вісім днів поспіль.
|
|
З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра - найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Україні.
Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденції архиєпископа, дзвіниці, келій. Усі будівлі ідеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є відбиток ступні Божої Матері, джерело з цілющою водою, чудотворна ікона Матері Божої, мощі преосвященного Йова.
|
|
Урочище «Каменные Могилы» - это горная страна в миниатюре, возвышающаяся среди южной степи. Здесь вулканические породы образуют ряд вершин, а время из выветренных гранитных глыб создало множество выразительных природных скульптур. Скальный остров был культовым местом древних народов и породил много интересных легенд. Живописные пейзажи, сочетание степной и альпийской растительности, исторические события этих мест вдохновляли многих художников и поэтов. Посещение Каменных Могил, особенно весной, когда буйно цветут травы, оставляет неизгладимое впечатление.
Каменные Могилы – это наиболее крупный на Донбассе выход на поверхность вулканических пород Украинского кристаллического щита. Возраст гранитных пород – около 2 млрд. лет.
Старинное название местности «Бешташ» - в переводе с тюркского «пять гор». Сейчас эти вершины носят названия Панорама, Витязь, Острая, Лягушка и Южная. Высота их 200 с небольшим метров, в прошлом же они возвышались до 3 км. Свои названия имеют и вершины поменьше. Рядом с Лягушкой – Медведица с маленьким Медвежонком, к подножию Острой идет Динозавр, одиноко стоит среди скал Скорбящая Вдова. Между Витязем и Панорамой – Ворота Солнца, оттуда каждое утро появляется солнце. На вершине самой высокой Могилы Острая сохранилась высеченная на граните тысячелетие назад запись о том, что здесь алтарь Бога древних скифов Ареса.
|
| |
|
|
| | Фото: fotosergio | |
Старовинне мiсто. Мiсто-легенда. Кожен будинок, кожен камiнець брукiвки приховує в собi таємницi iсторiї, i лише деякi з них мiсто розповiло своїм мешканцям. Розкрити i зрозумiти iншi можна лише душею. Верхнiй замок - велична споруда, де i в нашi днi панує дух середньовiччя. Могутнi стiни i вежi замку зберiгають спогади про витоки багатьох полiтичних подiй литовсько-польської доби, полiтичне та приватне життя тогочасної знатi. Через браму Воротньої вежi проходили литовський князь Любарт Гедимiнович, його наступник князь Вiтовт, князi Ягайло, Свiдригайло, римський iмператор Сигизмунд та багато iнших представникiв тогочасної європейської елiти. Iсторiя замку налiчує близько шестисот рокiв - ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав будiвництво фортецi.
|
|
Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...
|
|
Золочівський замок добре зберігся. У замку відтворено інтер’єри, які, за описами, були тут у XVII столітті, з відповідними меблями і настінними розписами. У залах розвішено портрети українських гетьманів. Є свідчення, що «за поляків» стіну однієї зі світлиць прикрашав портрет Богдана Хмельницького. Замок відновили за планом директора Львівської картинної галереї, Героя України Бориса Возницького, який здавна плекав мрію відродити оборонні споруди Львівщини. Відновили також парк, де нині ростуть десятки видів екзотичних рослин. Особливо цікавий «східний сад» з місточком і альтанкою, оточеними гостролистими кленами і туями, японськими анемонами, хризантемами й ірисами.
|
|
Подібних до Мукачевського замку в Європі залишилося не більше п’яти. У XIV столітті був збудований перший кам’яний замок “Паланок”, а пізніше французькі інженери-фортифікатори перетворили його на неприступну фортецю. Саме тому після падіння всесвітньо відомої паризької Бастилії саме Мукачівський замок став загальноєвропейською політичною в’язницею. А у 1805—1806 рр. тут зберігали від наполеонівських військ Угорську Святу Корону. Свого часу хазяйнували в замку сербський князь Георгій Бранкович, регент Угорщини Янош Гуняді, дружина угорського короля Лайоша Марія та багато інших. Нині “Паланок” втратив своє стратегічне значення, але залишається однією з найцінніших військово-архітектурних пам’яток України і Європи. Його затишні внутрішні дворики, бастіони і старовинні палати досі зберігають лицарський дух.
|
|
Кто и когда основал Святогорский монастырь — достоверно не известно. Одна из подземных церквей носит имя Антония и Феодосия, которые, возможно, побывали здесь в древности.
Вполне вероятно, что монастырь был обитаем и в более ранние времена, когда в Римской империи начались гонения христиан и многие двинулись в Крым и далее на восток, поближе к Хазарскому каганату, отличавшемуся веротерпимостью. Монастырь был основан в XVII веке, одновременно с созданием цепочки пограничных крепостей.
Стоит Святогорский монастырь у подножия меловой горы, на лесистом берегу Северского Донца, отражающего в зеркальной поверхности и сосны, и скалы, и небо. Многолюдная обитель всегда славилась своею святынею — чудотворным образом Святителя и Чудотворца Николая, явившегося, по преданию, в древние времена в самой середине Святогорской скалы.
|
|
Цьому невеликому районному центру на Тернопільщині свого часу заздрила вся Європа. Ще б пак, тут знаходиться одна з найкрасивіших ратуш... Бучацька ратуша - шедевр, створений гармонійною творчою спілкою львівського архітектора Бернарда Меретина і майстра оживляти камінь, скульптора Пінзеля...
У Бучачі перебувають ще три представники пізнього бароко - середини XVIII ст. Церква Покрови являє союз архітектури бароко та українських дерев'яних церков. Тут теж вгадується спільна робота двох великих майстрів Меретина і Пінзеля. Костел Успіння з розкішним інтер'єром, де використовувався прийом розбиття стін на "дзеркала", - потрапляючи в середину храму, здається, що опинився в гостях у Господині Мідної гори. Малахітового кольору вівтарі прикрашають білі пухкі ангелочки. Не обійдіть увагою і Хрестовоздвиженську церкву при монастирі Василіан. М'які пастельні тони інтер'єру перекликаються з доволі скромним екстер'єром храму.
|
|
Тут, на хуторі, за 29 кілометрів від тодішнього Єлисаветграда, Карпенко-Карий написав десять драм і комедій. Найвідомішу з них - „Сто тисяч" - у батьковій хаті, яку 131 рік тому спорудив Карпо Адамович Тобілевич.
|
| |
|
|
| | Фото: Ірина Осіпова | |
Назва собору походить від грецького слова «софія» - мудрість. Собор був задуманий не тільки як головний храм давньоруської держави, новий центр «митрополії руської», а й як загальнодержавний політичний і культурний центр ранньофеодального держави. У соборі проходили великі історичні події: урочисті культові церемонії, помісні церковні собори, подання митрополитів і єпископів, «посаження» послів. При митрополичий кафедрi існували найстаріша на Русі бібліотека та скіпторій - майстерня, де перекладалися і переписувалися книги, де було складено літописний збір 1037-1039 років, де написав своє «Слово» Іларіон.
|
|
Здесь можно окунутся в другую культуру. Город переполнен старинной архитектурой, памятниками и мемориальными досками. Действует музей Береговщины (бывший графский двор Габора Бетлена). Имеется готический костёл (1100 года), старинный мост в венецианском стиле.
|
|
Місто Бердичів було засноване ще в сиву давнину на високому пагорбі з чудовим краєвидом на ріку Гнилоп’ять. Він і понині стоїть, немов вартовий часу – спокійний і в той же час гоноровий, зберігаючи перлини дорогоцінної культури та духовної спадщини України. Цьому місту відомі й злети, й падіння. Воно пам’ятає і криваві війни, і яскраві й відомі по всьому Правобережжі та далеко за його межами ярмарки, які прирівнювались до великих свят. Тут бував Тарас Шевченко, сюди приїздив до своїх родичів Шолом-Алейхем, тут народився і провів дитинство відомий англійський письменник Джозеф Конрад. У палаці Радзівілів бував великий князь російський Павло Петрович та польський король Станіслав Август. Із палацу, на місці якого нині знаходиться міськвиконком, лунали чарівні мелодії у виконанні Фредеріка Шопена. Саме в цьому місті, в костелі св. Варвари, вінчався відомий французький письменник Оноре де Бальзак з найчарівнішою жінкою того часу Евеліною Гданською...
|
|
|
