Подорож Україною
 
   

   
Луцьк. Замок Любарта. Фото madkot.  
Луцьк. Замок Любарта. Фото madkot. Сайт ukrfoto.net
Луцьк. Троїцький собор. Фото fotosergio.  
Луцьк. Троїцький собор. Фото fotosergio. Сайт ukrfoto.net
Луцьк. Замок Любарта. Фото fotosergio.  
Луцьк. Замок Любарта. Фото fotosergio. Сайт ukrfoto.net
 
"Будинок з хімерами" у Луцьку. Житло і майстерня скульптора Миколи Голованя. Фото 2007 р. io.com.ua
Луцьк. Костел Св. Петра і Павла. Фото 2007 р.  
Луцьк. Костел Св. Петра і Павла. Фото 2007 р. io.com.ua
Луцк. Весна. Фото 2006 р.  
Луцк. Весна. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Луцьк. Вулиця Лесі Українки. Фото 2006 р.  
Луцьк. Вулиця Лесі Українки. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Луцьк. Аптека - музей. Фото 2006 р.  
Луцьк. Аптека - музей. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Луцьк. Аптека - музей. Фото 2006 р.  
Луцьк. Аптека - музей. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Луцьк. Пам'ятник Грушевському. Фото 2006 р.  
Луцьк. Пам'ятник Грушевському. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Луцьк, кірха. Фото 2006 р.  
Луцьк, кірха. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Луцьк, Покровська церква. Фото 2006 р.  
Луцьк, Покровська церква. Фото 2006 р. Николай Иващенко
Хрестовоздвиженська церква у Луцьку. Фото Ірина Осіпова. 2007 р.  
Хрестовоздвиженська церква у Луцьку. Фото Ірина Осіпова. 2007 р. Подорож Україною
Синагога у Луцьку. Фото Ірина Осіпова. 2007 р.  
Синагога у Луцьку. Фото Ірина Осіпова. 2007 р. Подорож Україною
Луцьк. Пам'ятник жертвам НКВС біля Петропавлівського костьолу. Фото Ілля Гуз. 2007 р.  
Луцьк. Пам'ятник жертвам НКВС біля Петропавлівського костьолу. "Їх було майже чотири тисячі. Вічна і світла пам'ять патріотам України, розстріляним НКВС під мурами луцької в'язниці 23 червня 1941 року". Фото Ілля Гуз. 2007 р. Подорож Україною

Областной центр на р. Стырь, древняя столица Волыни. Согласно разным версиям, название происходит от слова "лук", т.е. изгиб реки, либо от имени вождя восточнославянского племени дулибов Луки, основавшего поселение. Впервые упоминается как г. Луческ в Ипатиевской летописи в описании событий 1085 г., когда городом овладел киевский князь Владимир Мономах. Луцк разрушался и сжигался дважды – в 1240 и в 1500 гг. В 1429 г., во времена правления литовского короля Витовта, в Луцке состоялся съезд величайших монархов Европы. В составе Литвы считался второй столицей. Многочисленным религиозным архитектурным памятникам город обязан периоду польского владычества XVI-XVII вв. В Луцке прошли детские годы поэтессы Леси Украинки.


Достопримечательности:

  • Луцкий замок (XIII-XIV вв.), ул. Кафедральная, 1. Одна из мощнейших крепостей Волыни построена в 1340 г. князем Любартом, укреплена в 1430-1542 гг. во времена правления князя Свидригайло. Включает въездную, Стыровую, Владычью башни, окружённые стенами, шляхетский и епископский жилые дома, подземелье собора Иоанна Богослова. На территории работает музей колоколов, оружия, строительной керамики.

  • Оборонная башня Чарторыйских (XV в.). Башня со стеной являются остатками укреплений Окольного замка, усиливавшего Верхний замок с юга и запада.

  • Синагога (Малый замок) (XIV-XV вв.), ул. Данила Галицкого, 33. Первоначально здание было одним из оборонных звеньев Окольного замка. С юго-запада примыкает квадратная пятиярусная башня с бойницами.

  • Покровская церковь (XV в.), ул. Данила Галицкого, 12. Одно из старейших сооружений города. Главная реликвия – икона Волынской Богоматери, шедевр украинской живописи XIII-XIV вв.

  • Троицкий кафедральный собор (1752-1755 гг.), ул. Леси Украинки, 60. Первоначально был костелом и составляющей монастыря бернардинцев, вокруг которого формировалась городская застройка XVIII-XIX вв. Сохранились кельи и стены монастыря.

  • Иезуитский монастырь (XVII в.), ул. Кафедральная, 6. Включает Петропавловский костел (1606 г.), колокольню (1539 г.) и кельи (1606-1610 гг.).

  • Доминиканский монастырь (1390 г.), ул. Кафедральная, 19. Первоначально деревянный. В камне отстроен в XVIII в.

  • Монастырь бригиток (1624 г.), ул.Кафедральная, 16. Для его размещения был использован дворец, занимающий южную часть территории Окольного замка и являющийся одним из звеньев оборонной системы города XV-XVI вв.

  • Василианский монастырь (1624 г.), ул. Герцена, 5. Здание является частью комплекса Крестовоздвиженского братства.

  • Дом Петра I (XVII-XIX вв.), ул. Пушкина, 2. В 1709 г. здесь останавливался русский император.


[Луцк]

[Місто Луцьк]

[Луцьк інвестиційний]

[Волинська держадміністрація]


Старовинне мiсто. Мiсто-легенда. Кожен будинок, кожен камiнець брукiвки приховує в собi таємницi iсторiї, i лише деякi з них мiсто розповiло своїм мешканцям. Розкрити i зрозумiти iншi можна лише душею. Верхнiй замок - велична споруда, де i в нашi днi панує дух середньовiччя. Могутнi стiни i вежi замку зберiгають спогади про витоки багатьох полiтичних подiй литовсько-польської доби, полiтичне та приватне життя тогочасної знатi. Через браму Воротньої вежi проходили литовський князь Любарт Гедимiнович, його наступник князь Вiтовт, князi Ягайло, Свiдригайло, римський iмператор Сигизмунд та багато iнших представникiв тогочасної європейської елiти. Iсторiя замку налiчує близько шестисот рокiв - ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав будiвництво фортецi. Однак повнiстю задум був втiлений лише у 1430-1542 рр. за часiв пануваня князя Свiдригайла. Незважаючи на те, що будiвництво здiйснювалося за єдиним задумом, ще й сьогоднi можна прослiдкувати як готика змiнюється пануючим на той час у Європi ренесансом. Окрiм Воротньої вежi на сторожi замку стоять Стирова та Владича, якi ще з давнiх часiв символiзують мiсто-острiв.

Сьогоднi у баштах розмiщено музейнi експозицiї, що знайомлять вiдвiдувачiв з рiзновидами старовинних дзвонiв, зброєю та будiвельною керамiкою минулих вiкiв. Посеред замку був розташований палац, який, власне, i був осередком полiтичного життя князiвства. (На жаль, зараз залишки палацу знаходяться пiд землею). Також у замку розмiстився кафедральний собор Iоанна Богослова, що мав велике релiгiйне значення - церква стала усипальницею литовського князя Любарта та iнших волинських князiв. Подих часу залишив нам лише пiдземну частину церкви, однак оздоблення пам'ятки збереглося досить добре. Собор прикрашають барвистi фрески з зображеннями постатей святих, рiзноманiтних геометричних вiзерункiв, зiрок, коней, давнi написи.

Нещодавнi археологiчнi розкопки зробили пiдземелля доступним для туристiв. Оборонний потенцiал Луцька доповнювався також Окольним Замком, що складався з 4-х дерев'яних i 4-х мурованих стiн, довжина яких становила аж 760 м (!). I якщо у Високому замку знаходилася резиденцiя князiв, то у Окольному замку мешкало дворянство - урядовцi, вiйськовослужбовцi, представники судочинства. На жаль сьогоднi Окольний замок - лише легенда, яку нам щоразу нагадує вежа князiв Чарторийських - єдина, що знехтувала вiками, щоб донести до князiвських нащадкiв пам'ять про прадавню iсторiю нашого мiста. Пiд стiнами Окольного замку розташувалися торгово-ремiсничi квартали, що мали власний уряд та були юридично незалежнi вiд замку. Вздовж колишньої дерев'яної стiни Окольного замку розкинувся комплекс будiвель з дзвiнницею: у серединi XVI столiття тут, на мiсцi дерев'яного було вимурувано кафердральний костьол. Поруч з ним знаходилася латинська школа. А у серединi ХIХ столiття у навколишнiх будинках розмiщується монастир шарiток (сестер милосердя), який нинi вважається археологiчною пам'яткою.

Дзвiнниця, що стоїть помiж будинками монастиря була збудована десь у XVII столiттi. Можливо,Костел св.Петра і Павла одночасно з католицьким собором Петра i Павла (1616-1640), в якому втiлено задум вiдомого iталiйського архiтектора Джакомо Брiанi. Пожежа 1781 року завдає костелу значної шкоди, i перебудова 1781-1787 рр. змiнює барокко класицизмом. З пiвдня до собору було прибудовано колегiум. На той час колегiум вiдiгравав значну роль у просвiтництвi, володiв великою бiблiотекою, влаштовував театральнi вистави. Його пiвденно-захiдний фасад є особливо цiкавим з архiтектурної точки зору. Бiйницi костелу пiдкреслюють його значення як оборонної складової мiста. Зразу ж за колегiумом знаходиться вежа князiв Чарторийських. Поблизу Собору святих апостолiв Петра i Павла примостився маленький двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям - у 90-х роках IХ столiття тут проживала родина Косачiв, що подарувала Українi двох талановитих письменниць - Олену Пчiлку та Лесю Українку. З iншого боку костьолу розташувався монастир єзуїтiв XVII столiття, а на пiвдень вiд нього розкинувся комплекс будiвель монастиря бригiток. Спочатку вiн находився на мiсцi - палацу Радзивiлiв. Потiм добудувалися примiщення костелу дзвiнницi, житловi примiщення.

У 1968 роцi археологiчнi розкопки поблизу монастиря виявили залишки Димитрiвської церкви - однiєї з найдавнiших пам'яток православ'я у Луцьку. Саме тодi, у XIV-XVI столiттi iнтенсивно освоюється заболочена територiя на захiд вiд замкiв. Сюди поступово перемiщується центр мiста, - тут будується палац Вiтовта, ратуша, поселяється вiрменська колонiя. На березi Стиру знаходиться будинок духовної семiнарiї. Це - одна з пiзнiших будiвель найдавнiшого католицького монастиря у Луцьку - монастиря домiнiканцiв. Поруч з ним розташувалося єврейське поселення. Найбiльш видатною пам'яткою цього масиву є синагога, що походить з XVII столiття. Обороннi характеристики споруди пояснюють її другу назву - "Малий замок".

Лютеранська кірхаДалi на пiвнiч височiє над будiвлями неоготична лютеранська кiрха, вiк якої сягає до близько ста рокiв. Її будiвництво було пов'язане з поселенням нiмецької колонiї. Православна церква Святої Покрови також символiзує культову архiтектуру минулих вiкiв. Споруда знаходиться набагато нижче дороги, що ще раз нагадує про її вiк - ще у 1583 роцi церква згадується як дуже стара. Саме тут донедавна знаходилась iкона Святої Богородицi - одна з найдревнiших в Українi. Поблизу майдану "Братський Мiст" потопає в зеленi Хресто-Воздвиженська церква - чи не головна споруда монастиря василiан, що уособлює боротьбу православних українцiв з засиллям католицизму. Ближче до замку можна побачити товстi стiни, за переказами, залишки палацу Вiтовта. Луцьк - мiсто, де переплелися рiзноманiтнi етноси та релiгiйнi течiї. Майже поруч знаходяться православна Покровська церква i католицький костел, лютеранська кiрха i єврейська синагога.

Вiтри вiкiв дещо змiнили цi перлини старовини, але й сьогоднi мешканцi та гостi мiста все ще можуть милуватися цими величними спорудами. Нагромадження рiзних архiтектурних стилiв, поєднання культур та релiгiй, нацiй та мов створили Луцьк таким, яким ми його бачимо сьогоднi - чарiвним i неповторним!


Історія

Луцьк – одне із найдревніших міст України. Першу згадку про Луцьк знаходимо під 1085 роком в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Проте археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000 року.

Найбільш вірогідна версія походження назви Луцьк (давнє – Лучеськ) пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Слід зазначити, що виникнення граду відбувалося на острові утвореному Стиром та його рукавами, що зумовлено передусім оборонними міркуваннями. На сучасних картах – це територія Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк”.

В часи Київської Русі Луцьк виступає, як столиця удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже має потужні дерев’яні укріплення. Це дає можливість лучанам витримати шеститижневу облогу весною 1150 р. полками засновника Москви Юрія Долгорукого. Під час цих подій мало не загинув його син – юний князь Андрій.

Татаро-монгольська навала не минула і Луцька. З літописних рядків відомо, що 1259 року місто витримало облогу хана Куремси, а у 1267 р. князь Василько на вимогу ханського воєводи Бурондая „розметав” Бродські укріплення.

Піднесення ролі Луцька в якості столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Луцький замокДимитрія в другій половині ХІV ст. Саме він, шляхом заміни дерев’яних укріплень цегляними, змінив зовнішній вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Син великого литовського князя Гедиміна, Любарт, одружений на місцевій княжні, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосереджуються всі органи управління Волинню: адміністративні, судові і церковні. Після смерті Любарта Луцьк продовжує залишатися резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430 рр.) та Свидригайла (1431-1452 рр.). За панування Вітовта в 1429 р. в Луцьку відбувся відомий з’їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом в суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Лучани, таким чином, одержали свої виборні органи самоуправління.

Починаючи з кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його „Римом Волині”, а польський поет Себастьян Кльоновіц так згадує про Луцьк: „Хто ж міг би минути Луцьк, місто пісні достойне?..” (1584 р.)

Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапляє до складу Королівства Польського, а Луцьк стає столицею новоутвореного воєводства і резиденцією воєвод. Місто поступово полонізується, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства залишились лише на папері.

З метою опору ополяченню і Берестейській церковній унії (1596 р.) в Луцьку на початку ХVІІ ст.. виникає православне братство. 1 вересня 1619 року братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку.

Кінець XVII-XVIII ст. – час повільного занепаду Луцька. Часті пожежі, повені, епідемії спустошують його. Поступово згасає в місті культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську (українську) мову заміняє польська, а урядовцями стають поляки.

1795 р., після третього поділу Польщі, край і його столиця опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк залишається центром повіту.

Вулиця Лесі УкраїнкиХІХ ст. не привело до пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише з побудовою в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. На той час (1895 р.) кількість мешканців становила 15125 осіб.

Під час першої світової війни Волинь стає тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію першої світової війни.

Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. В квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство „Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено „Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри.

16 травня 1919 р. Луцьк захоплюють польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапляє до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. черговий раз історія робить крутий поворот і місто опиняється у складі СРСР, стає центром Волинської області, яку склала західна половина колишнього Волинського воєводства.

25 червня 1941 року друга світова війна докотилась і до Луцька – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було безсудно страчено близько 3 тисяч в’язнів.

В повоєнний період Луцьк поступово відбудовується і оновлюється. Особливо бурхливо місто розвивається в 60-х-70-х роках ХХ ст. В 1973 році було затверджено нові кордони міської території і зараз площа міста сягає 4267 га. Тоді ж почалося будівництво потужних підприємств: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів, що призвело до стрімкого росту населення. Починається забудова значних житлових масивів: Завокзального та Гнідавського.

Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто – одне з найбільших на західній Україні (близько 206 тисяч мешканців). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста.

Джерела: Андрей Тычина, Луцька Міська Рада       12.2007


Башта оборонна князів Чорторийських з муром

Волинський краєзнавчий музей

Волинський регіональний музей українського війська і військової техніки

Замок Любарта

Здвиженська церква

Луцький «будинок з хімерами»

Монастир бернардинів

Монастир бригіток

Монастир василіан

Монастир домініканів

Монастир єзуїтів

Монастир тринітаріїв

Монастир шариток

Музей Волинської ікони

Музей історії органів внутрішніх справ Волині

Петропавлівський костел

Покровська церква

Синагога

Троїцький кафедральний собор (костел монастиря бернардинів)

Художній музей


Луцький замок зведено в кінці XIII- на початку XIV ст. Ним опікувались литовські князі Любарт і Вітовт.

Збережений текст      джерело: Бі-Бі-Сі      2008


Антонина МАЛЕЙ        Чем заняться туристу в Луцке

Этот город особенный и своей атмосферой, и памятниками, и тем, что здесь масса интереснейших закоулков, кафешек и ресторанчиков. В общем, все что путешественнику нужно!

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2007


Красавица — иначе о ней не скажешь. Ну да, возможно, в чем-то не современная, несколько меланхоличная... Но зато какая поэтичная, с какой древней и славной родословной, с каким богатейшим наследием! А какие у нее глаза!.. Настоящие озера — чистые, глубокие, завораживающие... Но нырять в них следует осторожно. В прямом смысле. Ведь речь идет о родине знаменитого Свитязя — славной Волыни.

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2007


Галина ТОДОРЕНКО        Волынский звон

Брррр... холодно, снег на дворе, зубы вытанцовывают какой-то затейливый танец. Ну, разве можно куда-то ехать?! Но если все-таки не полениться, можно взять курс прямиком на Волынь. Ведь этот край интересен в любое время года. Главное одеться по погоде – теплую куртку с шапкой не забыть.

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2007


       Храм землі

Враження було таке, ніби з півтемряви у ніші блиснули очі великого князя Володимира. Я простягнув руки, щоб привітатися. І вже уявляв, що за мить він опиниться у моїх обіймах. Та ба! Тінь безшелесно майнула у відхилених дверях. Ось так підземелля Луцького замку послало своє нагадування і... забрало його назад. Все ж довелося пережити, можливо, те саме, що переживали у ньому люди майже тисячу років тому.

джерело: City Life      2007


На річці Стир і болотистих озерах навколо Луцька з’явилися колонії бобрів. Подейкують, попри заборону, жителі приміських сіл Гірка Полонка, Милуші й Жидичин навіть упіймали з десяток звірів.

Збережений текст      джерело: Газета по-українськи      2006


«Раптом я увіч побачила: саме цією сокирою вбивають людину – це було як на екрані, і одягнені всі були по-давньому», – сказала мені, показуючи на поіржавілий виріб майстрів Київської Русі, працівниця музею у Володимирі-Волинському. І додала: «Можна було б списати це видиво на мою фантазію. Але те саме бачила моя сестра, якій я не розповідала про це». От і не вір у передачу інформації лептонними полями чи у закони невидимого світу...

Збережений текст      джерело: газета Вечірній Київ      2005


Павлина СЕМИВОЛОС        НЕ ГЛЯДИТ ТУРИСТ В ОЗЕРА СИНИЕ…

Она действительно синеглазка. И не только потому, что территория области «инкрустирована» более чем двумястами озерами. Нигде больше вы не увидите так много уникальных деревянных церквей ХVI—XVIII ст...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2004


Сергей ГУПАЛО        Путь к Святому Николаю

Жидичинский Свято-Николаевский монастырь, что недалеко от Луцка, — один из древнейших в Украине. "Літопис Руський" говорит: 6 декабря 1227 года Даниил Галицкий именно в Жидичин приехал молиться Святому Николаю Мирликийскому, чтобы обрести силы в то тяжелое время, когда нужно было укреплять Галицко-Волынское княжество для борьбы с монголо-татарами.

Збережений текст      джерело: Киевский ТелеграфЪ      2004


Список історичних міст України з датами заснування, або першими писемними згадками з різних джерел. Затверджений постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 р.

Збережений текст      джерело: Українська спадщина      2003


Алла КОТЛЯР        ИЗ ПРОШЛОГО В БУДУЩЕЕ С ВЕТЕРКОМ

Узкоколейка в лесу. Слышится протяжный гудок, и из-за пригорка степенно, с достоинством, шумно вздыхая, появляется пришелец из прошлого — окутанный клубами дыма паровоз с большой красной звездой...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2003