Подорож Україною
 
   

   
Київ > Києво-Печерська лавра

Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври (1731-1744). Фото 2006 р.  
Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври (1731-1744). Фото 2006 р. io.com.ua
Києво-Печерська лавра. Фото 2006 р.  
Києво-Печерська лавра. Фото 2006 р. Flickr
Успенський кафедральний собор Києво-Печерської лаври. Фото Рафаїл Левковський. 2005 р.  
Успенський кафедральний собор Києво-Печерської лаври. Відновлен у 2000 році. Фото Рафаїл Левковський. 2005 р. Подорож Україною
Києво-Печерська лавра. Фото 2006 р.  
Києво-Печерська лавра. Фото 2006 р. io.com.ua
Києво-Печерська лавра. Фото Рафаїл Левковський. 2005 р.  
Києво-Печерська лавра. Фото Рафаїл Левковський. 2005 р. Подорож Україною
Києво-Печерська лавра. Фото Рафаїл Левковський. 2005 р.  
Києво-Печерська лавра. Фото Рафаїл Левковський. 2005 р. Подорож Україною
Києво-Печерська лавра. Фото 2006 р.  
Києво-Печерська лавра. Фото 2006 р. io.com.ua

Заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус "лаври" — головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи. Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор "Повісті временних літ"), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.

Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698—1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731—1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої — 96,52 метра. На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної — генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. У церкві Спас на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий.

Трагiчнi подiї пiсля 1917 року послужили поштовхом до тотального винищування православного духiвництва i всього, що було зв'язано з Православною Церквою. 25 сiчня 1918 року в стiнах Лаври був замучений перший новомученик росiйський митрополит Київський i Галицький Володимир, а в 1920 роцi Лавру закрили. Пiд час окупацiї фашистами Києва монастир удалося вiдродити, але не надовго — у 1961 роцi ченцiв знову вигнали зi стiн обителi. 25 червня 1988 року уперше вiдбулася Божественна Лiтургiя в печерному храмi преподобного Феодосiя на Далеких печерах — серце Лаври знову забилося.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Джерела: ВІКІПЕДІЯ       08.2007


Ближні печери з церквами Св.Антонія, Св.Варлаама і Введенською

Воскресенська церква

Ганнозачатіївська церква на Дальніх печерах

Дальні печери з церквами Різдва Богородиці, Св.Феодосія і Благовіщенською

Дзвіниця на Ближніх печерах

Дзвіниця на Дальніх печерах

Дзвіниця Успенського собору

Здвиженська церква на Ближніх печерах

Києво-Печерський національний історико-культурний заповідник

Микільська шпитальна церква

Троїцька надбрамна церква

Успенський собор

Церква Всіх Святих над економічною брамою

Церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах

Церква Спаса на Берестові

Церква Феодосія Печерського


Антонина МАЛЕЙ        Наша страна – не для туристов

Показать родной город, похвастаться музеями и архитектурными красотами перед иностранцами всегда приятно. Да и самой полезно лишний раз не спеша пройтись по городу, а может и какой неведомый киевский уголок открыть или взглянуть на хорошо забытое старое иначе. Город показала, по музеям прошлась, от красоты архитектурной вместе с гостьей ахала. А вот сервис и отношение к заезжим европейцам ужаснуло. Стыдно как-то за нас, украинцев, стало.

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2007


Светлана КОСТРЫКИНА        Спасти храм Спаса

Вчера в Киевсовете обсуждали, кому – ученым или духовенству – достанется одна из трех сохранившихся до наших дней древнерусских церквей, уникальный храм Спаса на Берестове

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2007


Александр АНИСИМОВ        "Рай-город"

На богомолье в Киев…

Збережений текст      джерело: Киевский ТелеграфЪ      2006


Екатерина ЩЕТКИНА        НЕ ЧИХАЙТЕ ОТ ПЫЛИ ВЕКОВ

Пыль веков вызывает у нас аллергию. Иначе трудно объяснить происходящее. Как люди, чьи предки поколениями ходили в эту церковь — крестили детей, венчались, отпевали близких, — своими руками уничтожают ее.

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2006


В.В.Вечерський        Відродження втрачених святинь

По-перше, після десятиліть антихристиянського й антиукраїнського терору відбудова поруйнованих храмів - справа закономірна й неминуча. Це - як одужання народу після тяжкої хвороби. По-друге, відтворення втрачених храмів не можна ставити на конвеєр, як спорудження житлових будинків. Ми вже стикаємося з небезпекою відвертої чи завуальованої фальсифікації історичних архітектурних пам'яток. Цього не можна допустити, інакше буде дискредитована сама ідея відродження духовності й культури. І останнє: не можна святу справу робити негідними методами, такими, як самочинне проведення робіт, руйнація автентичних пам'яткових структур, увічнення свого "Я" у відтворюваних храмах, "відмивання" грошей, примусове збирання коштів тощо. На жаль, всі ці методи зараз практикуються в Україні. А це є свідченням того, що ми ще остаточно не одужали.

джерело: Пам'ятки України      2000