Подорож Україною
 
   

   
Київ > Михайлівський Золотоверхий монастир

Трапезна Михайлівського монастиря, Київ. Фото Ілля Гуз. 2007 р.  
Трапезна Михайлівського монастиря, Київ. Фото Ілля Гуз. 2007 р. Подорож Україною
Михайлівський Золотоверхий монастир. Фото Ірина Осіпова. 2005 р.  
Михайлівський Золотоверхий монастир. Фото Ірина Осіпова. 2005 р. Подорож Україною
Трапезна Михайлівського монастиря. Фото 2006 р.  
Трапезна Михайлівського монастиря. Фото 2006 р. io.com.ua
Михайлівський Золотоверхий монастир. Фото Ілля Гуз. 2007 р.  
Михайлівський Золотоверхий монастир. Фото Ілля Гуз. 2007 р. Подорож Україною

Михайлівський собор, як зазначають історики, славиться тим, що це був перший храм на Русі, єдиний купол якого замість традиційного свинцю оздобили золотом. Упродовж століть збудований у 1108 році онуком Ярослава Мудрого Київським князем Святополком Ізяславовичем храм вважали другою після Києво-Печерської лаври святинею Києва. В роки запровадження унії монастир залишався твердинею православ’я. До початку минулого століття, попри кілька пожеж та навалу монголо-татарів, за свідченнями очевидців собор набув ошатнішого вигляду, а куполів стало вже сім.

Однак, будівлі... є новими – практично весь комплекс монастиря відбудували заново у 2000 році. Зі старих часів лишилися лише монастирські трапезні палати. Решту радянська влада висадила у повітря в 1937 році. За твердженнями істориків, це передбачав план забудови тієї частини Києва і перетворення її в урядовий центр міста. Той самий план передбачав і знесення Софії Київської та пам’ятника Богдану Хмельницькому, однак через протести істориків цього не відбулося. Із запланованого збудували лише урядовий будинок, де зараз розташоване міністерство закордонних справ України...

(Роман Лебедь)

Джерела: Бі-Бі-Сі       11.2009



Наталія ЛЕБІДЬ        Вічність має вимір

У 2008–му Свято–Михайлівському Золотоверхому монастирю виповнюється 900 років... Він молодший тільки за Лавру і Святу Софію. Хоча літописні джерела твердять, що Михайлівський Золотоверхий монастир заснував наприкінці Х століття — в епоху хрещення Русі — перший митрополит київський Михаїл. Проте відлік часу для монастиря традиційно ведуть усе ж з 1108 року — зі згадки про те, як «закладена була церква Святого Михаїла Золотоверха Святополком князем місяця серпня на одинадцятий день». З цього дня й почалася слава прекрасного храму київського — слава, більша за його загибель і величніша за відродження.

Збережений текст      джерело: Газета "Україна молода"      2008


В Україні відзначили 900-літній ювілей однієї з головних тутешніх святинь православ’я – Михайлівського монастиря в Києві. Не обійшлося і без подарунка – його храмові, Михайлівському Золотоверхому собору, повернули старовинні фрески, які до цього перебували в Ермітажі в Санкт-Петербурзі.

Збережений текст      джерело: Бі-Бі-Сі      2008


Лілія БОНДАРЧУК        Відродили — і забули

Михайлівський Золотоверхий собор був першим на Русі, який «одягнув» золочену баню. Нині він — візитна картка Києва. Починаючи з весни, собор святкував своє 900–річчя.

джерело: Газета "Україна молода"      2008


Наталя Дмитренко        Собор-феникс

О Михайловском Золотоверхом говорят, что он является одним из лучших образцов козацкого барокко. Но если копнуть глубже – в нем скрыты тайны еще древнерусского искусства.

джерело:

ПіК України

     2008


Александр АНИСИМОВ        "Рай-город"

На богомолье в Киев…

Збережений текст      джерело: Киевский ТелеграфЪ      2006


Історія Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком-Михаїлом поруч з Дмитровським монастирем і церквою св. Петра кам'яного храму в ім'я св. Архістратига Михаїла. Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву "Золотоверхої"1. Спочатку Златоверхо-Михайлівська соборна церква була деревўяна і невелика за розмірами. В 1093 р. на київський князівський престол зійшов Святополк ІІ Ізяславич, в святому хрещенні Михаїл, який до того князював в Турові. Саме він замість старої деревўяної церкви збудував камўяну, прикрасив її мармуром, мозаїкою і дорогоцінними іконами. Після смерті Князя Святополка 16 квітня 1114 р. його поховали в новозбудованому храмі.

джерело: Києво-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир      2001


В.В.Вечерський        Відродження втрачених святинь

По-перше, після десятиліть антихристиянського й антиукраїнського терору відбудова поруйнованих храмів - справа закономірна й неминуча. Це - як одужання народу після тяжкої хвороби. По-друге, відтворення втрачених храмів не можна ставити на конвеєр, як спорудження житлових будинків. Ми вже стикаємося з небезпекою відвертої чи завуальованої фальсифікації історичних архітектурних пам'яток. Цього не можна допустити, інакше буде дискредитована сама ідея відродження духовності й культури. І останнє: не можна святу справу робити негідними методами, такими, як самочинне проведення робіт, руйнація автентичних пам'яткових структур, увічнення свого "Я" у відтворюваних храмах, "відмивання" грошей, примусове збирання коштів тощо. На жаль, всі ці методи зараз практикуються в Україні. А це є свідченням того, що ми ще остаточно не одужали.

джерело: Пам'ятки України      2000