Замок "Паланок" -- Подорож Україною

Подібних до Мукачевського замку в Європі залишилося не більше п’яти. У XIV столітті був збудований перший кам’яний замок “Поланок”, а пізніше французькі інженери-фортифікатори перетворили його на неприступну фортецю. Саме тому після падіння всесвітньо відомої паризької Бастилії саме Мукачівський замок став загальноєвропейською політичною в’язницею. А у 1805—1806 рр. тут зберігали від наполеонівських військ Угорську Святу Корону. Свого часу хазяйнували в замку сербський князь Георгій Бранкович, регент Угорщини Янош Гуняді, дружина угорського короля Лайоша Марія та багато інших. Нині “Поланок” втратив своє стратегічне значення, але залишається однією з найцінніших військово-архітектурних пам’яток України і Європи. Його затишні внутрішні дворики, бастіони і старовинні палати досі зберігають лицарський дух.

Закарпатье — это наваристая густая солянка, где перемешалось множество национальностей, но при этом каждая сохранила свой самобытный «вкус». В итоге «блюдо» вышло непревзойденным как с точки зрения эстетической привлекательности, так и в плане «аромата» и «съедобности». В его основе — бесподобная природа и чистейшая экология. В числе основных «ингредиентов» — удивительная межэтническая мозаика культур, традиций гостеприимства, кухонь и т.п. В качестве «специй» — атмосфера мистики и предчувствия чего-то необычного. И предчувствие это никогда не обманывает.

Закарпатські замки... Фортеці, збудовані у різні епохи різними народами, різними правителями. Розкинуті у часі та об’єднані спільною географією й призначенням — бути твердинями, здатними стояти на захисті життя, майна та інтересів свого володаря і його підданих. Охороняти гористі володіння від вторгнення ворогів із заходу чи сходу, розділених Карпатським гірським хребтом.

Мармарощина – закарпатский край легенд и старинных сказок. Именно отсюда настоящая весна начинает свое шествие по Украине

...Замок выглядит не слишком величественно и уж совсем не изящно. Строгий такой, приземистый, угловатый, почти без декора. Явно профессиональный воин.

Мукачево, окруженный горами с выстроенными на склонах пансионатами и лыжными базами, привлекает любителей зимнего отдыха. Сам же город находится на равнине. Местность без единого холма, с идеально ровным рельефом. Исключение составляет Замковая гора, неожиданно возвышающаяся в юго-западной части города. Доехать от административного центра города до замка можно на автобусе. Несколько остановок — и перед вами замок на горе вулканического происхождения. Здесь все: и домики с гортензиями у подножия горы, и замок на высоте 68 метров похожи на кинематографическую декорацию, сделанную для съемок фильма.

Вообще-то, 80-тысячный Мукачево, расположенный недалеко от нашей западной границы, за последние годы приобрел известность своими скандалами. Там, словно на политическом подиуме, сталкивались противоборствующие стороны. Знаю же и помню другой, послевоенный, Мукачево — сытый, уютный, ухоженный и довольно тихий, где я жил с конца 1946 года. Таким он достался СССР от прежней Чехословакии, а потом и Венгрии.

...Туристів тут цікавить перш за все замок, овіяний легендами... Але і саме місто, вперше згадане ще у "Gesta Hungarorum" та засноване в далекому ІХ столітті як фортеця та поселення білих хорватів, дуже цікаве...

Не знаю як для кого, а мені на єдине не шкода тратити гроші – на мандри. Хлібом не годуй... Доброї пари модних туфель не буде в моєму гардеробі, зате он скільки побачила, подорожуючи Закарпаттям. Траплялися мені й замки, й розкішні краєвиди, і дивовижні люди.

Закарпатье – это уже почти не Украина. Маленькая область, отсечённая от основного тела страны карпатским хребтом, стала украинской всего 60 лет назад. Туристическая инфраструктура развивается бурными темпами вокруг многочисленных памятников природы и архитектуры. Здесь сходятся границы сразу четырёх восточноевропейских стран. Люди говорят на каком-то причудливом диалекте-микс. Местная кухня, также взявшая лучшее у соседей, радует разнообразием блюд на основе кукурузы, грибов и молочных продуктов. А карпатскую форель так не готовят больше нигде...

канула в Лету. Час берегти те, що маємо, так і не настав