Троїцький дерев'яний собор у Новомосковську -- Подорож Україною

Троїцький собор - абсолютно унікальна пам'ятка, без якої не обходиться жодна хрестоматія з історії вітчизняної архітектури. Це єдиний в українському деревянном зодчестві приклад хрещатого, дев'ятикамерного, дев'ятиглавого храму. Він був побудований народним майстром Яковом Погребняком, який, за переказами, для більшої наочності проектного задуму представив замовникам сплетену з лози модель майбутнього храму (зберігалася до 1812 р., а потім розсипалася). На мідній дошці 1883 р., знайденій під час реставраційних робіт під підлогою, - гравіровка: "Основался впервые 1775-го года". До 1880 р. через вітхість собору виникла потреба у заміні його на новий. 1888 року споруду було перекладено, як свідчать документи, «за старим зразком» за проектом арх. Харманського. Насправді ж собор при цьому було суттєво змінено.

Довкола описаного Олесем Гончарем Свято–Троїцького собору в Новомосковську знову розгоряються пристрасті. Сама проблема здається прозаїчною — пам’ятник архітектури, що пережив понад два століття, руйнується прямо на очах. Дехто образно називає це п’ятою спробою стерти його з лиця землі. Адже до цього їх було чотири.

Новомосковский Свято-Троицкий собор, возведенный без единого гвоздя, стал образом непобедимого украинского духа. Именно его мытарства описал Олесь Гончар в "Соборе". Архитектурный шедевр занесен в реестр ста величайших памятников деревянного зодчества.

Раньше Днепропетровск был закрыт для зарубежных гостей из-за засекреченной промышленности, сосредоточенной в нем. Это сейчас свобода: приезжай, иди на Южмаш и смотри, сколько влезет. И пусть кто-то ошибочно считает, что на этом Южмаше не на что глянуть — в Днепре каждый ребенок знает: КБ «Южное» весьма успешно ракеты проектирует, а Южный машиностроительный завод не менее успешно их изготавливает. Кому не хватает повода для гордости за Украину — знайте и гордитесь!