Подорож Україною
   

   
Рівненщина > Клевань

Замок в Клевані. Фото 2007 р.  
Замок в Клевані. Фото 2007 р. io.com.ua
Замок в Клевані. Фото 2007 р.  
Замок в Клевані. Фото 2007 р. io.com.ua
Замок в Клевані. Фото Алексей Славутский. 2007 р.  
Замок в Клевані. Фото Алексей Славутский. 2007 р. io.com.ua
Клевань, віадук - міст в замок. Фото Алексей Славутский. 2007 р.  
Клевань, віадук - міст в замок. Фото Алексей Славутский. 2007 р. io.com.ua
Клевань, Троїцька церква. Фото 2007 р.  
Клевань, Троїцька церква. Фото 2007 р. io.com.ua

Історія

Історія заснування Клеваня, як і багатьох інших містечок і поселень на Русі або неповна, або взагалі її важко дослідити.

Виявлено, що містечко Клевань під назвою „Коливань” згадується безіменним літописцем 1113 р.

Крім того, в „ Очерках истории Волынской земли до конца XIV столетия ”(1888), вказується, що територія Клевані – тогочасна назва містечка – була заселена ще в добу бронзи (перше тисячоліття до н. е.). Це підтверджують археологічні знахідки – кам'яні сокири, зернотерки, кам'яні наконечники стріл.

Вперше в писемних довідках Клевань згадується в 1446 р., коли Михайло Васильович, князь Чарторийський, отримав від Свидригайла, колишнього великого князя Литовського, диплом і дарчий запис на Клевань: „ Даем имение в Луцком повете монастыр святого Николы на Клевании над Стублем же ”, – записано в грамоті князя. Від половини XV століття Клевань став власністю роду Чарторийських. З 1516 р. М. Чарторийський приймає додаткове наймення – „ на Клевани ”. Лист князя Вишневецького 1648 р. інформує, що козаки Хмельницького заволоділи „Клеванню”, завдавши йому великих руйнувань. У 1653 р. великої шкоди нанесла „Клевани” сарана. Тоді ж татари знищили поселення дотла. Уцілів лише замок і деякі фільваркові забудови.

Пізніше Клевань згадується в акті від 5 грудня 1702 р. – в позові публічного обвинувача військового суду воєводства Волинського Андрія Колодниць кого, в якому вимагається від керуючого Клеванський княжим маєтком дворянина Станіслава Тарчевського, щоб він видав у військовий суд проживаючого в містечку Клевань православного св. Іоанна, відлученого від церкви Жабокрицьким за непослух і звинувачується в тому, що він був зв ' язаний з Палієм і Самусем, прийшовши на Волинь піднімати народ на повстання.

З 1704 р. Клевань уже не резиденція Чарторийських, а в 1794 р. він стає власністю Російської держави.

За даними 1889 р. „м. Клевань при рч. Стубле, волости Клеванской ” мало 2 07 дворів, 1059 прихожан, церкву Народження Христа (збудована 1777 р.), костьол, волосне управління, головне духовне училище, книгарню, заїзний двір, лікарню, аптеку, водяний млин, 74 крамниці. Акт 1571 р. згадує втрачену церкву пресвятої Богородиці.

За даними „ Иллюстрированного путеводителя по Юго-Западным железным дорогам ” 1898 р. в Клевані проживало 4000 жителів. Торгували в основному лісом і хлібом, а також худобою. В цьому ж путівнику згадується те, що в 1705 р. у Клевані жив деякий час шведський король Карл XII , а в 1710 р. тут побував цар Петро І, який прямував до Луцька на зустріч з королем Августом.


Селище Клевань Рівненського району розташоване на річці Стубла (притока Горині). Засноване в 1458 році.


Клеванський замок складається з двох п'ятикутних веж.

Історія клеванського замку бере свій початок з похмурого середньовіччя і тісно пов'язана з відомим іменитим родом князів Чарторийських. Судячи з їхнього родового герба, походження роду – литовське. Герб являє собою червоне поле, на якому скаче вправо на білому коні вершник. Він тримає в лівій руці піднятий щит, а в правій – меч.

Назва „князь Клеванський” вперше зустрічається в письмових актах від 5 лютого 1442 року, де мова йде про розподіл земель серед синів князя Василя; звідти відомо, що внук Василя, Федір Михайлович, побудував у Клевані замок, окружив його з усіх сторін кам'яними стінами і глибокими ровами.

З інших джерел відомо: споруджувати замок почав князь Михайло в 1475 році, а закінчував Федір. Князь Радзивілл з Олики подав у суд на Чарторийського за те, що останній побудував замок на городищі, яке належить йому. Судова справа затягнулась. Тоді князь Федір будує місто в Більові, просить у короля для нього німецького права, а саме – магдебурзького, яке це місто і отримало 1516 року. Судова тяганина закінчилась у 1555 році, Радзівілл поступився, віддав свої права на городище за 1000 злотих.

Так як князь Юрій в 1620-1630 роках в замку не жив, то тут розташувався госпіталь. А в 1632 році Миколай Юрієвич від реставрував його і віддав єзуїтській колегії. Із часу вигнання останніх з Польщі (1773 р.) Клеванський замок пустував до початку ХІХ століття.

1817 року князь Костянтин почав перебудову замку. Була зруйнована східна стіна і на її місці побудовані два флігелі, де розташували повітове училище, якому передали бібліотеку Чарторийських. При училищі відкрито фізичний і мінеральний кабінети, ботанічний сад. Тадей Чацький заснував тут шестикласне училище, яке закрили в 1831 році за участь його вихованців у польському повстанні. Наступного року тут знову з ' явилось училище, але 1834 року – переведено в м. Луцьк, а в замок з останнього була переведена гімназія.

В 1836 році, на прохання князя Любомирського, Клеванська гімназія перебралась у м. Рівне, і замок знову став пусткою. Лише у 1842 році його купило удільне відомство, а 13 липня 1878 року сюди перевели з Дерманя духовне училище, яке знаходилось тут до 1915 року.

В 1916-1918 роках містечко Клевань перебувало в прифронтовій зоні. В замку розташувався ветеринарний евакопункт 11 армії Південно-Західного фронту.

З 1918 по1925 роки спорожнілі приміщення зайняли ті жертви громадянської війни, яким ніде було жити. Наступні 10 років тут працювала семикласна школа. В 1935 році школа перебирається в новозбудоване приміщення, а в замку розмістили школу-інтернат для дітей-сиріт.

З 1939 по 1953 роки тут були і пересильний пункт НКВС, і каральні органи німецької окупаційної служби.

А з 1953 року аж до кінця 70-х років у замку навчаються учні школи механізації (згодом сільського професійно-технічного училища №3). Потім приміщення займає лікувально-трудовий профілакторій.

1988 року замок спорожнів, тут з ' явились реставратори Луцької дільниці.

Джерела: Рівненська Центральна Районна Бібліотека, ВІКІПЕДІЯ       11.2007


Замок у Клевані

Костел Благовіщення

Церква Різдва Христова


Замков на Украине много, но уцелевшие можно пересчитать на пальцах. Одни были разрушены вражескими армиями, другие временем. Но страшнее войск и лет оказались хозяйственные соседи, которые разбирали замки по кирпичику для собственных нужд. Мы увидели это собственными глазами, когда отправились на туристическом автобусе по бывшей Волынской губернии.

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2008


Андрей Тычина        Вся Ровенщина за три дня

...Добавим в копилку отчёт о целенаправленном «инспекционном» визите в Ровенскую область – всё самое интересное «в одном флаконе».

Збережений текст      джерело: Андрей Тычина      2007


Сергій Криниця        Клевань

Старовинне волинське містечко, адміністративно зараз приналежне Рівненській області, що однак не заперечує його історичного волинського походження... Перші згадка про місто датується 1113 роком, тоді місто звали Коливань.

Збережений текст      джерело: UA TRIP      2007


Дмитро і Оксана Клочко        ВІДЛУННЯ

Ці поїздки руїнами колишніх замків і маєтків викликають тільки біль і обурення. Спочатку ці пам’ятки історії України звичайно захоплюють, але потім, як придивляєшся, в якому все стані, то просто хочеться плакати…

Збережений текст      джерело: ЦСМ "ДАХ"      2007


Клевань лежить прямо на шляху з Луцька до Києва, за якихось сорок кілометрів від обласного центру Волині. Не так просто знайти бодай якусь інформацію про це поселення, хоч у ньому ховається справжній дух старовини (треба тільки вміти його відчути) і збереглися деякі історичні пам’ятки (ранньобароковий Благовіщенський костел 1610 року, уніатська церква Різдва 1777 року, дзвіниця 1844 року). Досить скупі відомості про них зібрано у Рівненському обласному краєзнавчому музеї: у ньому порадили організувати наукову експедицію в Польщу. Виявляється, аж за Бугом вся інформація про зразки культової та оборонної архітектури Клеваня.

джерело: City Life      2006


Павлина СЕМИВОЛОС        ПОЛЮБИ ЕЕ ИЛИ…

«Волинь. Полюби її або не зупиняйся» — такой забавный билборд встречает всех, въезжающих на Ривненщину...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2005


Список історичних міст України з датами заснування, або першими писемними згадками з різних джерел. Затверджений постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 р.

Збережений текст      джерело: Українська спадщина      2003