Подорож Україною
 
   

   
Україна > Слобожанщина

Святогірський Успенський монастир.  
Святогірський Успенський монастир. io.com.ua
Святогорська лавра. Миколаївська церква.  
Святогорська лавра. Миколаївська церква. io.com.ua
Білокузьминівка. Крейдяні скелі. Фото 2007 р.  
Білокузьминівка. Крейдяні скелі. Фото 2007 р. Николай Иващенко
Заповідник  
Заповідник "Кам'яні Могили". Фото 2007 р. Николай Иващенко
Заповідник  
Заповідник "Кам'яні Могили". Неораний степ. Фото 2007 р. Николай Иващенко
Маріуполь. Фото 2004 р.  
Маріуполь. Фото 2004 р. Николай Иващенко
Донецьк, храм Різдва Христова. Фото 2004 р.  
Донецьк, храм Різдва Христова. Фото 2004 р. Николай Иващенко
Соледар. Зал заввишки 27 м. Фото 2007 р.  
Соледар. Зал заввишки 27 м. Фото 2007 р. Николай Иващенко
Харків, Успенський собор. Фото 2003 р.  
Харків, Успенський собор. Фото 2003 р. Николай Иващенко
Харків, Благовещенський собор. Фото 2003 р.  
Харків, Благовещенський собор. Фото 2003 р. Николай Иващенко
Наталіївка. Спасо-Преображенська церква. Фото 2004 р.  
Наталіївка. Спасо-Преображенська церква. Фото 2004 р. Николай Иващенко
Пархомівський музей. Ікони. Фото 2002 р.  
Пархомівський музей. Ікони. Фото 2002 р. Николай Иващенко
Пархомівський музей. Порцеляна. Фото 2002 р.  
Пархомівський музей. Порцеляна. Фото 2002 р. Николай Иващенко
Шарівка, палац Кеніга. Фото 2004 р.  
Шарівка, палац Кеніга. Фото 2004 р. Николай Иващенко
Луганськ, пам'ятник Далю. Фото 2005 р.  
Луганськ, пам'ятник Далю. Фото 2005 р. Николай Иващенко
Луганськ. Фото 2002 р.  
Луганськ. Фото 2002 р. Николай Иващенко

До Слобідської України входять східні області: південь Сумської, Харківська, Луганська, Донецька, а також і східні райони Полтавщини, північ Дніпропетровщини. Природа краю характеризується посушливим літом і сильними вітрами. Рельєф переважно гористий: Донецький кряж і гірська гряда Донецької височини. Такі природні умови не сприяли розвитку сільського господарства, тому тут переважала промисловість. Було б неправильно говорити про відносно пізнє заселення цих земель, адже тут археологи знаходять сліди життя ще з часів палеоліту. На цих землях відомі племена кіммерійців, скіфів, сарматів, булгар, хозарів, печенігів, половців. Татаро-монгольські орди тут кочували аж до початку ХV ст., поки не втратили силу після нищівної епідемії 1430 р. та натиску кримчаків. У ХV ст. на Лівобережній Україні людські поселення закінчувалися біля Чернігова й Путивля. Далі простягалося Дике поле, куди щовесни вирушали ватаги сміливців з Полісся, Волині, Білої Русі за здобиччю. Тюрки таких шукачів пригод, вільних людей називали козаками. Поштовхом до масового переселення з Правобережжя на Лівобережжя стало повстання під проводом Якова Остряниці проти польської шляхти. Після поразки повстання він у 1638 p. привів сюди 865 сімей, які заснували місто Чугуїв. Після повстання Богдана Хмельницького на Слобожанщину переселяється значна маса козаків і селян, засновуючи тут слободи (звідси й назва). За участь у повстанні під проводом донського козака Степана Разіна російський уряд заслав повстанців на береги річки Красної та Сіверського Дінця. Російські царі, не запитуючи гетьманів, роздавали українські землі російським поміщикам та військовим полкам. У кінці ХVІІ ст. на Слобожанщині проживало 100 тис. українців і 20 тис. росіян. Проте вже на початку ХVІІІ ст. кількість росіян на лівобережних українських землях зменшується. Після зруйнування Запорозької Січі козаки поселяються в донецьких степах. У 1753 p. уряд Росії запросив на службу сербів, волохів, греків, болгар і утворив спеціальну адміністративну одиницю "Слов'яно-Сербію" з центром у Бахмуті. У 1778 p. Катерина ІІ запросила сюди греків-урумів з Криму. Їх розмістили на землях зруйнованої Січі; в Олександрівській фортеці та прилеглих до неї селах (нині Новомосковський район Дніпропетровської області).

Під час російсько-турецької війни задунайські козаки допомогли московським військам, за що турецький візир зруйнував Задунайську Січ. Тоді російський уряд дозволив козакам поселитися біля гирла Грузького Єланчика (нині м. Новоазовськ). Азовське козацьке військо проіснувало недовго: в 1885 p. воно було ліквідоване, а частина козаків переселена на Кубань. Наприкінці ХVІІІ ст. в межиріччі Кальміусу і Грузького Єланчика поселилося близько 6 тис. німців, які в 1941 p. були вивезені в Казахстан.

Швидкі темпи індустріалізації притягали на Слобожанщину сотні тисяч людей різних національностей. Політика інтернаціоналізації радянської імперії по суті була спрямована на повну русифікацію і денаціоналізацію неросійського населення на Донбасі. Свою роль тут зіграла і мова "міжнаціонального спілкування", і відсутність національних шкіл, і зневага до національних традицій (культивувалися так звані радянські обряди).

На Слобожанщині поруч із землеробством здавна розвивалися різні промисли: виробляли дьоготь і смолу, керамічний посуд і килими, вишиті кожухи і сап'янові чоботи, гарусні тканини і вироби з дерева та металу. Розвивалося рибальство, пивоваріння, виноробство, добування солі та ін. У ХІХ ст. тут з'являються знаряддя праці фабричного виробництва: парові машини, сіялки, залізні плуги й борони. Житлове будівництво тут надзвичайно різноманітне, окремі райони зберігають традиції тих земель, звідки були переселені їхні мешканці. Хати не завжди обмазані й побілені, є так звані "миті", тобто з вимитими до блиску стінами. Розчин для миття називався луг - тепла вода, проціджена через шар попелу. Подвір'я просторі, з повітками - господарськими приміщеннями, курниками й амбарами. В хатах, як і по всій Україні, було багато рушників, килимарських виробів, розписних меблів: стільців, ліжок, різних шафочок тощо. Тут, як і на Полтавщині, побутували скрині, полиці для посуду. Рублені дерев'яні хати з коморою через сіни - один з найстаровинніших типів житла, що побутувало ще в Київській Русі. У східних районах Слобожанщини дубові зруби встановлені на дубових стояках, які утворюють своєрідні галереї. Великий винос даху, що спирався на такі колони-стояки, захищав хату від дощу, вітру, а в спеку створював затінок.

Одяг відзначається жіночими сорочками, вишитими гладдю, переважно білими, коричневими і синіми нитками. Орнаменти, характерні для Слобожанщини - це "ламана гілка". Тут також носили ткані плахти. Рушники вишивалися так званим тамбурним швом червоними й синіми нитками. Чоловічий одяг мав свої особливості: верхній суконний одяг для негоди називався лига, носили взимку смушеві шапки, а влітку солом'яні брилі.

Культура Слобожанщини перехідна від Лівобережжя до степової південної культури, а також (особливо на сході) позначена російськими впливами: наприклад, російський сарафан, чоловічий кафтан тощо. Під впливом крою сарафана поширилася жіноча сорочка з чотирикутним вирізом.

Галина Лозко. Українське народознавство.

Джерела: Українська етнографія       11.2007



Светлана ШЕКЕРА        Пришельцы отдыхают в Борках

В сорока километрах от Харькова инопланетяне облюбовали себе полигон, утверждают местные жители

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2007


Анна ЛУКИНСКАЯ        Хиты Харьковщины

Если на путешествие находится несколько свободных дней, то чаще всего украинские туристы отправляются на Запад. Хотя Восточная Украина тоже может похвастаться изящными дворцами, забытыми имениями и привлекательными историческими центрами. Харьковщина – одна из областей, богатых на такие туристические красоты.

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2007


Евгений ШИБАЛОВ        Сердито. По-донецки

Разговоры о том, что туристический потенциал Донетчины позволяет рассчитывать на нечто большее, идут давно, но пока в основном лишь разговорами и остаются. Между тем, Азовское побережье — настоящий Клондайк для туристических инвестиций. Солнце, море и песок — товар, который в жаркие летние дни без спроса в любом случае не останется. И год за годом представители власти, важно надувая щеки, рассказывают о «потенциале» и «необходимости развития». Но и в этом году, как и во все предыдущие, — не вытанцовывается…

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2007


Павлина СЕМИВОЛОС        Все будет Донбасс!

Побывать в Донецке мечтала давно. Интересно было увидеть город, в котором живет богатейший человек государства и построена одна из лучших гостиниц Украины (согласна, последнее — из разряда, скорее, профессионального, но все же). А главное — хотя бы попытаться понять этих загадочных «донецких».

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2007


Евгений ШИБАЛОВ        Рыбный триллер по-донецки

Необъяснимый (точнее, пока не объясненный) случай массовой гибели рыбы в Азовском море едва не вынудил врачей закрыть пляжи, сорвав тем самым летний отдых восьми миллионов туристов. Побережье Меотиды (древнегреческое название моря) является общепризнанным местом для отдыха с детьми, потому что здешнее море теплее и мельче, чем Черное. В конце концов, Азовское море — летняя Мекка для всех, кто не может себе позволить более дорогие курорты, а таких людей в Украине пока больше, чем тех, кто может. К сожалению.

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2007


Александр Ключко        Рыбы заполонили

На днях преподаватели и студенты ХНУ имени В.Н. Каразина отметили два праздничных события: двухсотлетие музейных коллекций университета и открытие в Музее природы нового выставочного зала — «Рыбы»

Збережений текст      джерело: Вечерний Харьков      2007


Владислав ШУМЛЯНСКИЙ        «ПАРК ЮРСКОГО ПЕРИОДА» СРЕДИ ОТВАЛОВ И ТЕРРИКОНОВ

...здесь «впервые в России» были заложены лесозащитные полосы, трудился рабочим великий пролетарский писатель Максим Горький, а местные железнодорожники принимали активное участие в революции 1905 г... За водоразделом видны отдельные небольшие шахтерские поселки вблизи угольных шахт, а на самом водоразделе на протяжении почти 10 км — своеобразный пейзаж, созданный за 100 лет людьми: огромные глубокие ямы — карьеры, между ними — горы вынутой породы и степь, перерезанная лентами бетонных дорог. Это Микитовское рудное поле — ряд крупных ртутных месторождений, по запасам ртути одно из самых больших в мире.

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2006


Наталья КОНОВА        Город Барабашова

"Газета..." побывала на самом большом в Европе рынке, который харьковские власти намерены перестроить в европейский торговый центр

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2006


Александр АНИСИМОВ        Святогорская рапсодия

С недавних пор Святогорский Свято-Успенский монастырь получил титул лавры. Святогорская обитель стала, таким образом, третьей в Украине лаврой после Киево-Печерской (с 1598 года) и Почаево-Успенской (с 1833 года), а также пятой в иерархии самых значимых обителей православного мира, к которым следует добавить еще и такие монастыри России, как Троице-Сергиева (с 1744 года) и Александро-Невская (с 1797 года) лавры.

Збережений текст      джерело: Киевский ТелеграфЪ      2006


«На Восточную Украину? Терриконы смотреть?». Такой комментарий доводилось слышать неоднократно, когда сообщал кому-нибудь о планах на очередную поездку. Многие уверены, что к востоку от Киева, за редким исключением, ничего интересного для нормального туриста нет. Действительно, большая часть Слободской Украины начала активно заселяться только с ХVІІ-ХVІІІ вв. Однако, есть там и памятники времён Древней Руси. Не говоря уже о блистательном веке расцвета сахарной промышленности, когда край захлестнула волна роскошного усадебного строительства

Збережений текст      джерело: Андрей Тычина      2006


Ольга БОГЛЕВСКАЯ        Лукоморье? Это у нас!

Сквозь землю степного заповедника "Каменные Могилы" прорастают не только травы и цветы, но даже гранитные скалы

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2006


Наталия БУБЛИЙ        Кто в Украине портит воздух

Минприроды огласил список самых грязных предприятий в стране

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2006


Наталья БУБЛИЙ        Запорожье под шапкой смога

Из-за выбросов предприятий запорожцы вынуждены "дышать на ощупь"

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2006


Михайло БУБЛИК        Арії зупинилися в Степанівці

Ненадовго — років на кількасот. Свідченням тому є... луганські піраміди

Збережений текст      джерело: Газета "Україна молода"      2006


Научно-исследовательский институт памятникоохранных исследований Министерства культуры и туризма будет инициировать создание в Луганской области археологического парка

Збережений текст      джерело: ПОДРОБНОСТИ.UA      2006


Ольга Казьміна        Археологічна знахідка європейського значення знайдена на Луганщині

Саме таку попередню оцінку дають деякі вчені вапняковій стіні, що виявлена в Краснодонському районі

Збережений текст      джерело: Луганська обласна державна телерадiокомпанiя      2006


Сергей Романюк        Три дня - три Каменные Могилы (или скромное обаяние велотуризма :)

...К сожалению, на осмотр заповедника мы отвели всего час-полтора. Этого явно недостаточно. Советуем планировать посещение с утра. Каменные Могилы похожи на скалистый полуостров, очерченный вершинами и заполненный внутри степью. Эта земля никогда не знала плуга. Нога утопает в травяном дерне. Здесь рекомендуют ходить только по тропам...

Збережений текст      джерело: Сайт велотуристов Донецка      2006


       Каменные могилы

Заповедник представляет собой скальные выходы высотой 50-70 м посреди степи, образовавшиеся 2 миллиарда лет тому назад из-за извержения вулкана... В заповеднике произрастает 29 видов флоры, внесённых в Красную книгу Украины... Горное образование было культовым для представителей ямных, катакомбных и срубных культур. По периметру заповедника расположены скифские погребальные курганы...

Збережений текст      джерело: ВІКІПЕДІЯ      2006


Водный туристский маршрут по самой крупной реке левобережья - Сиверскому Донцу -один из лучших в Украине. Он отличается тем, что с каждым пройденным километром река становится интереснее, природа - живописнее, а величественные меловые горы, поросшие 300-летними дубами, вековыми соснами, вязами, липами, тополями, клёнами, вербами с древней пещерной церковью в районе Святогорска - буквально потрясают воображение...

Збережений текст      джерело: Водный туризм Украины      2006


В Украине за годы немецкой оккупации (1941—1944) погибло по разным данным от 1,2 до 1,4 млн. евреев (не менее 70—75% всех уничтоженных евреев СССР). Сегодня в нашем государстве известны 248 мест массового убийства евреев: Бабий Яр в Киеве, Яновский лагерь во Львове, Дробицкий Яр вблизи Харькова, Жандармская Балка в Днепропетровске, лагеря Бердичева, Житомира, Хорола, Радомышля, Умани...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2006


ЧП в Донецкой области. При расчистке русла реки Кальчик, впадающей в Азовское море, в воду попали сероводород и аммиак.

Збережений текст      джерело: ПОДРОБНОСТИ.UA      2006


Светлана ФИЛОНОВА        МЫ ТОЛЬКО КАЖЕМСЯ ДРУГ ДРУГУ ЧУЖИМИ

С 2000 года в Пятихатках под Харьковом существует польское военное кладбище. Здесь покоятся 3494 польских офицера из числа 21 тысячи плененных в сентябре 1939 года и расстрелянных НКВД весной 1940-го. Позднее это преступление получило название катынского, поскольку первые массовые захоронения польских военнопленных были найдены именно в Катыни под Смоленском. Первые, но, как выяснилось почти через полстолетия, не единственные…

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2006


Антонина МАЗНИЦА        ЖЕМЧУЖИНА ХАРЬКОВЩИНЫ

Откуда есть пошли в Украине такие распространенные сегодня клен, акация, шелковица, платан? До недавнего я как-то не задумывалась над этим вопросом. И может быть, так и осталась бы в неведении...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2005


Михаил ГАННИЦКИЙ        А как там Донецк?

Этот город поражает воображение своими размерами. Там все большое: административные здания, театры, филармония...

Збережений текст      джерело: Газета по-киевски      2005


       Кам'яні Могили

Кам'яні Могили — заповідник, заснований 5 квітня 1927 року як особлива природо-охоронна територiя мiсцевого значення.

Збережений текст      джерело: ВІКІПЕДІЯ      2005


Ігор Козловський        Через 820 років, на тій же ж річці

Дехто з істориків певен, що відбулася битва князя Ігоря з половцями 1 травня 1185-го. Себто 820 літ тому. Того дня було затемнення, а про нього саме і згадується в «Слові о полку Ігоревім». Отож, й орієнтуватися в часі легше. Половецькі хани Ґзак і Кипчак заманили князя Ігоря на Кам’яні солоні озера, де ні коней не напоїш, ні сам спраги не вгамуєш. Під час бою його зрадили найманці-клабуки (каракалпаки), князь погнався за ними, але потрапив у пастку на річці Каялі. Спеціально для вас ми побували року Божого 2005-го на тому місці й можемо дещо розповісти.

Збережений текст      джерело: газета Вечірній Київ      2005


Алла КОТЛЯР        ИЗ ПРОШЛОГО В БУДУЩЕЕ С ВЕТЕРКОМ

Узкоколейка в лесу. Слышится протяжный гудок, и из-за пригорка степенно, с достоинством, шумно вздыхая, появляется пришелец из прошлого — окутанный клубами дыма паровоз с большой красной звездой...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2003


Антонина МАЗНИЦА        НАТАЛИЕВКА

…При входе в парк на скамеечке отдыхает бабушка, ей 105 лет. В районе пять женщин старше 100 лет. Здесь живут долго, ибо дышится легко...

Збережений текст      джерело: Зеркало недели      2003


Андрей Тычина        Святогорск-Донецк-Бердянск

Пригласили нас друзья донецкие, толи в шутку, толи всерьёз, посетить их славную родину, а за одно и день рождения одного из них отметить. И даже не предполагали, что мы согласимся. :) Неделя времени в запасе имелась, и, разобравшись с поточными делами, во вторник днём выехали в сторону Харькова. Дело в том, что договорились встретиться в Славяногорске, что на границе Донецкой и Харьковской областей, да и в Харькове ещё не доводилось бывать...

Збережений текст      джерело: Андрей Тычина      2003


Анатолій Пономарьов        Етнічна історія земель та регіонів.

Глава з книги "ЕТНІЧНІСТЬ ТА ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (курс лекцій)"

Збережений текст      джерело: Українська Етнографія      1996