Подорож Україною
   

   
Житомирщина > Ємільчине

Річка Уборть в Ємільчині. Фото Ілля Гуз. 2005 р.  
Річка Уборть в Ємільчині. Фото Ілля Гуз. 2005 р. Подорож Україною
Старовинне єврейське кладовище в Ємільчині. Фото Ілля Гуз. 2005 р.  
Старовинне єврейське кладовище в Ємільчині. Фото Ілля Гуз. 2005 р. Подорож Україною
Старовинне єврейське кладовище в Ємільчині. Фото Ілля Гуз. 2005 р.  
Старовинне єврейське кладовище в Ємільчині. Фото Ілля Гуз. 2005 р. Подорож Україною

Історія

Ємільчине — селище міського типу в Житомирській області України, адміністративний центр Ємільчинського району.

"Межирічка" (попередня назва, до кінця ХІХ століття), "Мільчин" (ідіш), "Йемельчено" (нім.), "Йемільчіна"(по венгерському), "Эмильчино" (рос.) вперше згадується в актових Житомирських міських книгах під 1585 роком, як маєтність К.Острозького і знаходилося під владою шляхетської Польщі. У XVII ст. - власність Любомирських, з 1812р. - Уварова.

Після возз’єднання Правобережної України з Росією Ємільчине з 1796 року стало містечком Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Ємільчине — село Волинської губернії, Новоград-волинського повіту, при річці Уборті, в 40 верстах від повітового міста; жителій близько 1000, дворів 134. Поблизу чугуноливарний завод, на якому виплавлено в 1890 р. чавуну в штиках 8804 пуда, у відливках — 5585 пудів.

З 1923 року Ємільчине стало адміністративним центром одного з найбільших поліських районів – Ємільчинського.

Джерела: ВІКІПЕДІЯ       02.2008