Музей народної архітектури та побуту НАН України заснований 6 лютого 1969 року постановою Уряду. Цьому передували громадські ініціативи, зокрема, публікація відкритого листа про створення музею народної культури в Києві від 14 серпня 1965 року в газеті «Літературна Україна». Урядова програма була розроблена дослідниками народної архітектури та етнографії. Колектив музею виконав експедиційно-пошукову роботу зі створення архітектурних і мистецько-побутових фондів та експозиції у стислі терміни до відкриття у 1976 року.

Музей розміщений на околиці Києва поблизу селища Пирогове. Він є одним із найбільших музеїв-скансенів Європи. На його території (150 га) у спеціально створеному ландшафтному середовищі відтворено особливості традиційної сільської забудови і побуту усіх етнографічних регіонів України. Упродовж існування музею було сформовано збірку пам’яток народного будівництва XVI – початку XX ст. та етнографічну колекцію, що налічує близько 80 тис. експонатів.

Складовими діяльності Музею є польові дослідження в галузі традиційного будівництва та етнографії, будівництво експозиції, створення нових інтер'єрів, монтування виставок, організація та проведення в експозиції та за її межами фольклорних свят, днів ремесел, відзначення пам'ятних дат; розробка наукових текстів тощо. Музей має такі експозиції: «Середня Наддніпрянщина», «Полтавщина і Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Південь», «Карпати», «Вітряки», «Ярмаркове поле» та «Сучасне село».

Фондова колекція нараховує близько 70 тисяч експонатів і біля 300 пам'яток народного будівництва.