Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації Заслужив пам’ятника бичок. Морський
Автор -
Микола ФЕДОРЕНКО
Оригінал знаходиться за адресою
http://www.vechirka.kiev.ua/article.php?id_article...
Рік публікації - 2006
Джерело - газета Вечірній Київ

Микола ФЕДОРЕНКО

Заслужив пам’ятника бичок. Морський

Дитинство 1947-го. Ледь прокинувшись, виглядаємо маму. Ще до схід сонця назбирала вона сливок та груш і за п’ять кілометрів пішла поміняти їх на щось інше. Млинці з лободи з висівками набридали, а мама якось виторговувала булочку на всіх і... смаженого бичка! З Азовського моря, що від нас за півсотні кілометрів, якщо навпрошки. Якісь дядьки привозили їх сюди і просто на станції Царекостянтинівка смажили у великих сковорідках, змащених... солідолом. Аби спершу не приставали до дна, а потім бички самі пускали жир. Поїдали принесене мамою з кісточками.


Мама пережила голод 1921-го, 1933-го років. Їли, розказувала, голубів, ховрахів, горобців. А бички були ласощами – це ж не під стріхою чи в полі виловити. І юшку з них варили, і в’ялили. Смакота!


Зо три десятиліття тому жив у Бердянську, де оте Азовське море. Пам’ятаю, як на місцевому ринку ласував сушеними бичками. Любили їх приїжджі знаменитості – Штепсель і Тарапунька, Юрій Нікулін, Євген Леонов (в його номері готелю «Азовська хвиля» ми якось смакували бички з пивом)… Тоді десяток можна було купити на 10-20 копійок. А цього літа довелося брати за 15 – 20… гривень. Чому?


– Спробуйте його виловити, – зітхали місцеві рибалки-продавці. – Винищують потихеньку.


Але ж бичок такий плодовитий! Відкладає до чотирьох тисяч ікринок. Невибагливий до їжі – креветка, йоржик, черв’як, травинка – все йому до смаку. Бувало, нанизав на гачок червону плівочку від магнітофона – клює! Горошина, пшеничина, хліба крихточка – також годиться. Отож, здавалося, не буде йому переводу.

Аж ні. Почали виловлювати його драгами – це такі механізми, що деруть морське дно, де найкраще житло для бичка. Природоохоронці не раз били тривогу – варто обмежити рибальство в Меотиді (давня назва Азовського моря). Ніхто не слухає і дотепер…


А втім, бичок виживав! Аж із періоду нижнього еоцену, коли почали на землі з’являтися ссавці – то багато мільйонів років тому.


Живуча ця невеличка рибка. Водиться, окрім Азовського, у Чорному, Балтійському, навіть в Японському морях. А також у Дністрі, Дунаї, Бузі і в нашому Дніпрі. Хоч як за ним полюють, а він – живе! І дає жити людині. Кажуть учені, існує понад 850 видів цієї рибки. Найбільш знані чорноморсько-каспійський, середній, тупоносий, а також бичок-кругляк, піщаник, бичок-кнут тощо. В Азовському морі, щоправда, найпоширеніші бички звичайні – жирні, соковиті, солодкуваті. Але цінується і «кочегар» – чорний на колір, великого розміру бичок, хоча на смак набагато гірший. Але і його із задоволенням споживають.


Одне слово, бичок – ніби герб міста Бердянська.


Ось і виник задум у місцевих митців створити бичкові... пам’ятник. Автором його став Микола Мироненко. Живе він на Бердянській косі – це вузенька смуга суші, що простягається кілометрів на двадцять у море. Йому-то добре відомо, що значить для людини отой морський старожил.


Поставили пам’ятник, на підніжжі якого написано «Бичку-рятівнику», на набережній, де влітку збирається найбільше людей, – їдуть до теплого моря-лукомор’я (гадають, що саме під враженням від Азовського моря О.Пушкін написав свої знамениті рядки «У лукоморья дуб зеленый, златая цепь на дубе том…»). Зображено бичка у грайливо-активній позі – ось, мовляв, який я! Бронзове тіло його аж блищить – витерте одягом гостей, котрі люблять фотографуватися біля нього. А малюки забираються навіть на хвіст, що зроблений у вигляді своєрідного крісла.


Та автор й організатори установки пам’ятника мали на увазі не тільки розважальне значення цього єдиного у світі пам’ятника.


Бо це – пам’ятник людям нелегкої і поважної професії – рибалкам. А також нагадування про страшні роки голодоморів 1921, 1933, 1947...


Тоді ця рибинка ставала рятівницею наших співвітчизників…



15 липня 2006 року



Оригінал знаходиться за адресою
http://www.vechirka.kiev.ua/article.php?id_article...

Рік публікації - 2006.

Джерело -

газета Вечірній Київ

"Вечірній Київ" - газета для усіх поколінь. Виходить з вівторка по суботу українською мовою.


Див. також:

Бердянськ

Запоріжжя

Нижнє Подніпров'я

Пам’ятник бичкові

Приазов'я


09.2006
Теми, об'єкти: Бердянськ, пам’ятник бичкові