Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації Каюк тобі, Бельмак-могило?!
Автор -
Андрій БАГНЮК
Оригінал знаходиться за адресою
http://www.umoloda.kiev.ua/number/192/235/6758/
Рік публікації - 2004
Джерело - Газета "Україна молода"

Андрій БАГНЮК

Каюк тобі, Бельмак-могило?!

03.06.2004


У перекладі з тюркської «бельмак» означає «головна висота». Достеменно не встановлено, коли і хто дав таке ім'я кургану могильника епохи енеоліту, однак і сьогодні воно «до двору», стовідсотково відповідає реаліям: саме Бельмак-могила є найвищою, 324 метри над рівнем моря, місциною Запорізької області.


Висота власне кургану — дев'ять метрів, і спить він в оточенні 16 менших «братів». Припущення «спить» — наївне з огляду на вибухонебезпечну, у прямому і переносному значеннях, ситуацію, що склалася довкола Бельмак-могили. Упродовж попередніх щонайменше п'яти тисяч років, коли наша планета кишіла дикунами, невідомий похованець-вельможа у могильнику почувався комфортніше, ніж сьогодні, в умовах бурхливої і непередбачуваної за своїми наслідками діяльності сучасних приматів. Складається враження, ніби деякі «цивілізовані діячі» донині керуються тлумаченнями і «настановами» комуносовдепівських енциклопедій. Значиться в одному з томів УРЕ, начебто Бельмак-могила не ансамбль курганів-усипальниць, а звичайний «вихід кристалічних порід серед степової рівнини»... Хай живе кар'єр з розробки тих «виходів»!


Твердими ж виявилися не лише лоби можновладців сталінської доби, а й власне граніт біля підніжжя Бельмак-могили. Отож базований біля маківки Запорізької області щебеневий завод (село Трудове Куйбишевського району) з перших днів задіяв єдиний спосіб добування гранітних брил — вибуховий. Понад шістдесят років десятки тонн тринітротолуолу щомісяця «будять» кургани — таке їм колись і не снилося! Директор заводу Василь Ципіньо зізнався в розмові з кореспондентом «України молодої», що зазвичай вони закладають по 18—25 тонн вибухівки, а було і по 80!..


За півстоліття вибрано понад двадцять мільйонів кубометрів породи. Підприємство є власністю Придніпровської залізниці, отож фактично весь щебінь іде на її потреби. Торік граніт з-під Бельмак-могили «перебазувався» під швидкісну магістраль між Києвом і Дніпропетровськом, тепер Укрзалізниця вимагає ще інтенсивнішого графіка постачання. Тільки у 2004 році, каже пан Ципіньо, завод переробить 500 тисяч кубометрів гранітної породи (швидкісні лінії Укрзалізниця прокладає наразі між Дніпропетровськом і Сімферополем, а також із Києва до Тернополя).


— Бельмак-могила нам заважає, — відверто каже Василь Ципіньо. — Якщо не дозволять її знести, то доведеться обходити і з північного сходу (з трьох сторін курган уже «обгризли» видобувники гранітних брил. — Авт.). Іде до того, що могильник стоятиме острівцем у глибокому кар'єрі. Не знаю, як тоді археологи його розкопуватимуть. Після рекультивації кар'єр буде залито водою.


Директор щебеневого заводу не погоджується з присвоєнням йому прізвиська «запорізький Герострат» (аби будь-що увіковічнити своє ім'я, цей грек, як відомо, спалив храм богині Артеміди в Ефесі): доки лишається незайманою якась дещиця заповідної території, нехай науковці квапляться! Бо ж «гранітна подушка» під курганом дійсно може розсипатися... Нехай розкопують. Терміново!


Стоп! Можливо, Бельмак-могила є справді звичайним «виходом кристалічних порід» на поверхню? «Дезу» Української Радянської Енциклопедії стовідсотково спростовано результатами досліджень, проведених за роки незалежності України. За інформацією провідного наукового співробітника Запорізького обласного краєзнавчого музею Валерія Самара, з-поміж 16 «малюків» два вже знищено, а два археологи встигли дослідити. Знайдено предмети доісторичних культур: бабинської — XVII—XVI, зрубної — XVI—XV і сабатинської — XIV—XII століть до нашої ери. В одному з курганів знайдено поховання кіммерійської культури, яке древніше за скіфські. Переступити через могильники-«малюки», аби чимшвидше дослідити Бельмак-могилу, фахівці не могли, до вершини треба добиратися поступово, не руйнуючи археологічний ансамбль-пам'ятник. «На все про все, — каже Валерій Самар, — потрібно близько 400 тисяч гривень. А їх навіть не обіцяють». Отож наміри завершити цього року розкопки «малюків», а у 2005 — дослідити Бельмак-могилу — гинуть у лещатах безгрошів'я. Не діє на владу і та обставина, що в експедиції братимуть участь кращі фахівці Інституту археології НАНУ. Ясна річ, бюджет куций. Але чому б не оплатити роботу науковців з коштів Укрзалізниці? Віз проблем не зрушив з місця і виїзд на місце фахівців профільних управлінь облдержадміністрації, краєзнавців, керівників Куйбишевського району...


Не тішить запорізьких археологів та статистична обставина, що дві третини курганів уже зруйновано. У цивілізованих країнах вони зникають після розкопок — скрізь методика вивчення поховань є руйнівною за наслідками. В Україні ж ровесники пірамід гинуть від руки варвара-господарника. За потурання влади. Місцевих вождів цікавить передовсім, коли буде поставлено хрест на їхній кар'єрі, а не існуванні «якоїсь там» Бельмак-могили!.. Хіба ж не суттєвішим є факт трудової зайнятості 215 добувників щебеню?


Звинувачувати владу в абсолютній байдужості до проблеми негоже. Начальник управління культури Запорізької облдержадміністрації Людмила Бельмас, приміром, визнає, що, попри низку чинних законів («Про охорону культурної спадщини», «Про природно-заповідний фонд» тощо), Бельмак-могила справді на межі знищення. Ніби облінспекція з охорони пам'ятників історії і культури ще в жовтні 2001 року не заактувала обстеження кургану (протокол № 7/2001) і не нагадала господарникам про потребу узгоджувати всі роботи в зоні могильника. Мертвонародженим було і письмове застереження, направлене облінспекцією у серпні 2002 року директору щебеневого заводу Ципіньо В. М.


Пані Бельмас стверджує, що очолюване нею управління (разом з облінспекцією охорони пам'ятників історії та культури й облуправління екології і природних ресурсів) не допустить руйнації Бельмак-могили і навіть покарає винуватців. Блідо виглядає ця обіцянка на тлі її зізнання: «На жаль, пам'ятники археології, архiтектури і природи не можуть так наповнювати бюджет, як промислові підприємства».


Це справді так! Виходить, Бельмак-могилі таки каюк?..



Оригінал знаходиться за адресою
http://www.umoloda.kiev.ua/number/192/235/6758/

Рік публікації - 2004.

Джерело -

Газета "Україна молода"

Щоденна інформаційно-політична газета "Україна молода" видається з 1991 року


Див. також:

Бельмак-могила

Запоріжжя

Нижнє Подніпров'я


09.2006
Теми, об'єкти: Запорізька область, Бельмак-могила, бабинська культура, зрубна культура, сабатинська культура, кіммерійська культура