Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації Продовження фільму „Троя” можуть знімати в Україні
Автор -
Людмила Кучеренко

Рік публікації - 2007
Джерело - Полтавський обласний медіа-клуб

Людмила Кучеренко

Продовження фільму „Троя” можуть знімати в Україні

Принаймні, така можливість не виключена. Оскільки герої голлівудської кіноепопеї «Троя» (бюджет – 230 млн. доларів!) у кінці фільму втікають у бік Скіфії, американці розглядають можливість продовження зйомок на українській натурі. Про це повідомив колишній полтавець, а нині громадянин США, один з інвесторів кінопроекту Віктор Качур віце-президенту благодійного фонду „Гелон”, екс-сільському голові Більська Котелевського району Івану Москаленку, з яким веде багаторічне листування.


З огляду на ідею благодійного фонду перетворити Більське городище в популярний багатофункціональний туристичний і науковий центр світового рівня, підтриману центральною та місцевою владою, було б вельми добре, якби продюсери „Трої-2” таки зупинилися на українському варіанті. А для зйомок відновили частину 18-метрового земляного валу з 8-метровими дерев'яним частоколом, двоповерхові дерев'яні житла, стародавню пристань і т.д.


Більське городище на Полтавщині - унікальна історико-архелогічна пам‘ятка, що як і єгипетські піраміди, малюнки пустелі Наска, стародавній Вавілон, Стоунд-хендж, ідоли острова Пасхи і безліч інших об‘єктів належать не тільки конкретному народу, конкретній країні, але є надбанням всієї людської цивілізації.


Деякі вчені вважають, що це древнє скіфське місто – Гелон (VII –III ст. до н.е.), описаний „батьком історії” Геродотом. Скіфи ніколи і ніким не були переможені. Навіть відомий завойовник перський цар Дарій Гідасп, що прийшов з 700-тисячним військом за легендарним скіфським золотом у 512 році до н.е., був осоромлений і пішов геть ні з чим. А Олександр Македонській і зовсім не ризикнув вторгатися в Скіфію.


Більське городище – найбільше укріплене поселення не тільки в Україні, але і в Європі періоду раннього залізного віку. Територія міста площею більше 4 тисяч гектарів була обнесена дерево-земляними валами заввишки до 25 метрів загальною протяжністю понад 36 км, які до теперішнього часу досить добре збереглися. За твердженням російського академіка Рибакова, Більське городище у 6 разів більше найбільшого міста тієї ж епохи – Вавілона.


Археологічні дослідження Більського городища дають ученим підстави стверджувати, що стародавнє скіфське місто було великим торговельним і культурним центром свого часу. Його жителі вели активну торгівлю з містами античного світу, продаючи пшеницю, мед, шкури і купуючи золото та стріли. Славилося місто і своїми ремеслами. За легендою, в'їзд в Гелон охороняли два 6-метрові коня із золота…


На жаль, доводиться констатувати, що за 100 років археологічних розкопок Більське городище, що викликає інтерес не лише вітчизняних, а й зарубіжних дослідників (більше 10 років тут працює українсько-німецька археологічна експедиція), воно вивчене тільки на 2%. Тож, головні відкриття, ймовірно, ще попереду.


До речі, кілька років тому Американське географічне товариство одне зі своїх засідань присвятило темі Більського городища. Науковці відзначили важливість цієї пам‘ятки матеріальної і духовної культури людства, пропонували варіанти освоєння цієї території.


Благодійний історико-культурний фонд «Гелон» сприяє якомога повнішому вивченню Більського городища, його музифікації, перетворення заповідної території в скансен, створенню Інституту скіфів, лабораторії пластичної реставрації, туристичної інфраструктури і т.д. З цією метою фонд ініціював звернення уряду України в ЮНЕСКО з проханням внести Більське городище до всесвітньої культурної спадщини, а також розробив інвестиційний проект по комплексному розвитку цієї території.


А оскільки кажуть, що в світі набагато більше грошей, ніж місць, куди їх можна вкласти, то, без сумніву, Більське городище – один з тих гідних об‘єктів, які уславлять вітчизняних і зарубіжних інвесторів та науковців. А сама історико-археологічна пам‘ятка незабаром змогла б розкрити світу свій величезний багатогранний потенціал.



Рік публікації - 2007.

Джерело - Полтавський обласний медіа-клуб


Див. також:

Більське скіфське городище

Полтавщина


02.2007
Теми, об'єкти: Більське городище, Полтавщина