Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації Система печер Черлений Камінь
Автор -
Михаил Левинец
Оригінал знаходиться за адресою
http://transatlas.com.ua/index.php?what=zakarp&dod...
Рік публікації - 2007
Джерело - Атлас Закарпаття

Михаил Левинец

Система печер Черлений Камінь

В кількох десятках кілометрів від печер Угольського масиву знаходиться система печер Черлений Камінь, яка має зовсім інше походження і структуру.

Система розташована у північно-східному напрямку від с.Нересниця Тячівського району Закарпатської області. Печери урочища Черлений Камінь представлені чотирма великими кількаповерховими печерами загальною довжиною від 200 до 700 м, глибиною від 24 до 56 м та кількома маленькими порожнинами довжиною від 5 до 25 м. Породи печер Черленого Каменя - конгломерати - мають характерний темно-червоний колір, що пояснюється наявністю тривалентного заліза або його оксиду в цементуючій складовій породи; в печерах також багато глини. Візуальні розміри зцементованих уламків породи лежать в межах 1-7 см. Печери є відносно молодими, доказом чого є тип їхньої структури (вони закладені в основному по тектонічних розломах в породі), а також мала кількість натеків та невеликі розміри сталактитів. Походження печер має чіткий тектонічний характер, на що вказує наявність довгих прямих паралельних ходів, висота яких сягає трьох-п'яти метрів, а подекуди їх розміри неможливо визначити, оскільки деякі тріщини поступово звужуються до непролазних. Напрям і форму основних розломів добре видно з топографічних карт печер системи.


Карстовий масив Черлений Камінь


Вода теж бере участь у формуванні ходів печер, вимиваючи карстові породи і розширюючи тріщини. Вона виконує ще і ювелірну роботу, прикрашаючи стіни дивовижними по формі натеками і цікавими по своїй природі сталактитами. Взагалі, печери Черленого Каменя дуже вологі: весною та восени вода сочиться по стінах, розм'якшує глину і утворює болотяні калюжі в нижніх частинах ходів та тріщин. В цей період вода постійно надходить до печер, але не накопичується в них. Це наводить на думку, що існують інші пустоти або резервуари, куди вона зникає, які певним чином повинні бути зв'язані з уже відомими. Утворення печер продовжується, але значно повільнішими темпами і в менших масштабах, оскільки основним чинником тепер є вода, яка довершує роботу, виконану силами рухів земної кори та силою тяжіння.


Печера Верхня


Дослідження системи Черлений Камінь почалося з 1982 р., коли спелеоклубом "Селеніт" на чолі з Чижмаром Ю.Ю. була відкрита печера Верхня.

Входи у печеру Верхня розташовані на кілька десятків метрів вище входів до інших печер на схилі гори в місці виходу скельних порід. Сама печера являє собою чотириповерхову систему горизонтальних ходів, з'єднаних вертикальними тріщинами і колодязями. Є кілька невеликих залів. Вона є більш приємною для дослідження, так як набагато сухіша за нижні печери. В ній дуже мало натеків і сталактити зовсім невеликі.

У 1987 р. були відкриті три нижні печери: Сифон, Каньйон і Нова - поблизу ферми. Їхні входи лежать приблизно на одному рівні на крутому схилі галявини.


Печера Сифон


Печера Сифон має два входи. Вона є найглибшою печерою системи - її глибина сягає 59 м. Верхня частина містить невисокі зали з великою кількістю каміння, брил, плит, що утворилися внаслідок обвалів ходів. При переході з неї до середньої частини на стінах тріщин з'являються сталактити та дивовижні ребристі вертикальні натеки. Середня і нижня частини являють собою вертикальний розлом, який на різних рівнях перекривається обвальними блоками. Ця печера є однією з найвологіших в системі, про що свідчить наявність на дні постійного сифона, рівень води в якому періодично змінюється (сифон - це хід, заповнений водою або рідкою глиною).

При відвідуванні цієї частини спелеологи отримують неперевершене задоволення, викупавшись у багнюці, що носить певний ритуальний характер в спелеопочинаннях.


Печера Каньйон


Каньйон являє собою яскравий приклад печери, ходи якої є чіткими вертикальними тектонічними розломами. Характерним для нього є мала розгалуженість ходів і наявність щілин на різній глибині, розділених обвальними блоками значних розмірів. Печера закінчується грандіозним широким розломом довжиною близько двадцяти і висотою біля п'ятнадцяти метрів. Основною метою дослідження Каньйона і Сифона є пошук їх з'єднання. Якщо воно буде знайдено, то утворена печера стане найдовшою на Закарпатті.


Печера Нова


У плані пошуку продовжень ходів печер система Червоний Камінь є досить перспективною. Доказом цього може бути дослідження печери Нова. У 1987 р. вона була завдовшки лише 12 м і закінчувалася похилою вузькою, на перший погляд непрохідною, тріщиною. Аж у серпні 1996 р. Олексій Жданович, член спелеосекції "ПАДІЮНу", подолавши цю перешкоду, відкрив третю за довжиною печеру системи. Вона як і Каньйон представлена ходами-розломами, що проходять паралельно один до одного і з'єднані колодязями.

В ній ще не завершився процес утворення, про що свідчать періодичні обвали каміння. У Новій знайшли кристали кальциту, що є своєрідним феноменом: їх немає в інших печерах системи.



Оригінал знаходиться за адресою
http://transatlas.com.ua/index.php?what=zakarp&dod...

Рік публікації - 2007.

Джерело -

Атлас Закарпаття

сайт Атлас Закарпаття


Див. також:

Закарпаття

Карстовий масив Черлений Камінь


11.2007
Теми, об'єкти: Закарпаття, Карстовий масив Черлений Камінь