Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації КОСМІЧНИЙ КОРАБЕЛЬ З... РІВНЕНСЬКОГО КАМЕНЮ!
Автор -
Олександр СІНКЕВИЧ
Оригінал знаходиться за адресою
http://www.simya.com.ua/articles/10/5060/
Рік публікації - 2006
Джерело - Газета "Сім'я і дім"

Олександр СІНКЕВИЧ

КОСМІЧНИЙ КОРАБЕЛЬ З... РІВНЕНСЬКОГО КАМЕНЮ!

З того самого, яким викладено площі у Варшаві, Берліні, Лондоні і... Красну площу в Москві!


ВОСЬМЕ ДИВО СВІТУ: КОЛИСЬ УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ БУЛО ЖЕРЛОМ ГІГАНТСЬКОГО ВУЛКАНА!


...Базальтові стовпи – правильні восьмигранники, що ростуть просто із надр матінки-землі, сягають висоти дев’ятиповерхового будинку. Вище за них лише небо, під шатром якого гуркоче важка техніка, видобуваючи “чорне золото”. Свого часу поляки, які власне й розпочали розробку базальтових родовищ Рівненщини 1928 року, напівжартома казали: “Колись ми повернемося й примусимо вас зірвати асфальт і дістати той скарб, який ви закопали у землю!”. Адже будівельний камінь “шашку” високо поціновували не лише архітектори Другої Речі Посполитої, але й будівничі європейських столиць – Берліна, Лондона й навіть пихатої Москви, де нікому невідомо, що одіозну Красну площу викладено костопільською “косткою”. Та й назва міста Костопіль дезавуюється як “камінне поле”.

Аналогів базальтам, що їх видобувають у кар’єрах Берестовця і Базальтового, немає щонайменш у Європі. Бо й на Азійському континенті родовища цього “чорного золота” можна перелічити на пальцях однієї руки. Цікаво, що вихід на поверхню кристалічного щита, який здебільшого й складають базальти – застигла магма – міг бути спричинений вибухом супервулкана або надпотужним землетрусом у доісторичні часи в Карпатах чи Альпах. Земна кора тріснула, і геологічні нутрощі вилізли на поверхню, застигнувши у правильних геометричних формах. Навіть не треба застосовувати потенціал журналістської фантазії, аби розгледіти у циклопічних монументах, споруджених природою, натяки на легендарні цитаделі Атлантиди і Трої. Ймовірно, саме звідси черпала народна уява образи велетів і вогнистих смоків.

Не було несподіванкою дізнатися, що саме тут геологи знайшли алмазні піски: чутки й офіційні повідомлення про поліські алмази ширяться вже занадто довго, аби бути довільною вигадкою. А про поклади міді на Костопільщині (найякіснішої на планеті!) ще на початку ХХ століття писав Олександр Цинкаловський...


ПОЛІСЬКА БАТЬКІВЩИНА УКРАЇНСЬКОГО ТРИЗУБА


– У Луцьку і Дрогобичі з нашого базальту створено цілі паркові ансамблі, – розповідає нам Анатолій Федосійович Вакулка, директор Костопільського краєзнавчого музею. В базальтових родовищах знаходять самоцвіти, зокрема аметист, який здавна у народі звуть “п’яним каменем”. Колись, аби порятувати чоловіка від пиятики, жінка зашивала друзочку аметисту в комір його сорочки.

Наші припущення щодо саме місцевого походження побутового терміну “зашивання від п’янки”, як і решту журналістських спекуляцій (хоч і не позбавлених сенсу), Анатолій Федосійович охрестив фантазіями, що вимагають доведення. І попросив не писати нічого такого, що б він не говорив. Втім визнав: археологічні дослідження Костопільщини провадилися надто мляво в контексті потенціалу, що зберігають надра, і багато урочищ ще чекають на ґрунтовні розвідки.

– Копали не так багато, – зізнається директор, – але є у нас поселення людини від доби палеоліту й закінчуючи добою Руси. Трапляються клади античних монет. Навіть поселення, на місці яких постав Костопіль, називалися Великі і Малі Остальці. Так би мовити, натяк на людей, які залишилися охороняти знані ще в античному світі родовища міді й каменю. Але наполягаю, що це лише версії, які вимагають чіткого наукового доведення.

Втім в експозиції музею – кам’яна сокира, лише п’ять аналогів якої є у провідних європейських старозбірнях, і взірець сокири кельтської, який доволі непрозоро натякає на європейську сенсацію: власною конфігурацією ця сокира подібна до священних зображень із давньогрецьких Мікен, а своєю чергою мікенська печатка майже точно відтворює первісне зображення Малого Герба України!

А про що саме свідчить пан’європейське поширення теперішніх державних символів України – питання до фахових істориків і спеціалістів із прикладної символіки. Втім, на жаль, наш досвід свідчить, що це запитання залишиться без відповіді й найменшого натяку на дискусію.


УПЕРЕД ДО ЗІРОК – У КАМ’ЯНИЙ ВІК!


Зрештою, якби наші предки, що робили кам’яні знаряддя праці й успішно забезпечували ними поступ культури кам’яної доби, зналися на сучасних технологіях, перший штучний супутник Землі здійнявся б на орбіту ще до початку останнього льодовикового періоду. Адже саме костопільські базальти використовують для “пошиття” теплового ковпака для сучасних космічних ракет, що захищає зорельоти від надмірних температур під час проходження атмосфери!

Окрім того, базальт – універсальний утеплювач, який не горить і не гниє. П’ятисантиметрова плита з “чорного золота” зберігає стільки ж тепла, скільки 32 сантиметри цегляного муру. Деталі механізмів, зокрема шестерні, виготовлено саме з цього каменю, довговічніші й витриваліші навіть за леговану крицю! А для сантехніки, саме для водогінних труб, це узагалі вічний матеріал. Рівненські базальти, що їх використовують у комп’ютерній техніці та радіоелектроніці, мають одну, на перший погляд паранормальну, властивість – очищувати повітря. Так, невелика за розмірами базальтова плита за 25 років у радіусі 50 метрів навколо себе очищує 50 кубів дихального простору!..

Це аж ніяк не повний перелік феноменальних “здібностей” рівненського восьмого дива світу. Тому, може, й не такими дикими були наші попередники, які зробили ставку на камінь ще кілька сотень тисяч років тому. І може, невдовзі до зірок таки вистартує корабель, збудований з каменю...



Оригінал знаходиться за адресою
http://www.simya.com.ua/articles/10/5060/

Рік публікації - 2006.

Джерело - Газета "Сім'я і дім"


Див. також:

Базальтові стовпи

Костопіль

Костопільський краєзнавчий музей

Полісся

Рівненщина


07.2008
Теми, об'єкти: Базальтові стовпи, Костопіль, Берестовець, Базальтове, Костопільський краєзнавчий музей, Рівненщина, Полісся