Подорож Україною
   

    Тут представлено текст публікації Замки Поділля: Меджибіж
Автор -
Любомир Крупницький
Оригінал знаходиться за адресою
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/...
Рік публікації - 2008
Джерело - Бі-Бі-Сі

Любомир Крупницький

Замки Поділля: Меджибіж

Період розквіту Меджибізької фортеці – у далекому минулому. Однак після кількох десятиліть занепаду й руйнації зараз замок переживає деяке відродження. А туристи, які тут з’являються все частіше, з радістю дають поради як зробити колишню фортифікаційну споруду ще привабливішою.

„Я би туди фонтан поставила, якісь би конкурси, розваги влаштовувала. Щоби з лука можна було постріляти... Придумала би щось”, – розповідає одна з туристок.

Місто й укріплення, розміщені на з’єднанні рік Південний Буг та Бужок (тобто межи Бугами, звідки й назва – Меджибіж), як стверджують історики поселення у цій місцевості, на перетині торгових шляхів, існувало принаймні з ХІІ століття.

Давні пам’ятки на території замку знаходять й зараз, адже там щоліта впродовж останнього десятиріччя працюють археологи. До речі, свого часу у складі археологічної експедиції фортецю відвідував Тарас Шевченко.

Про найцікавіші знахідки меджибозької твердині останнього періоду розповідає начальник археологічної експедиції Юрій Толкачов:

- Тут дуже багатошарова пам’ятка. Знаходимо старожитності Кам’яної доби, Трипілля, Київської Русі і аж до пізнього Середньовіччя. У замковій церкві виявили біля двохсот поховань XIV-XV століття. Крім цього, біля литовської стіни виявили дуже цікаві парні поховання, аналогів яким поки що не знайшли. В одному з поховань знайдено кам’яне прясло з рунічним написом і зображенням ладьї, з однієї сторони, та свастики і тризуба, з іншого боку. Відкопали свинцеву печатку часів Данила Галицького.

– А куди потрапляють усі ці знахідки?

- Срібло ми відправляємо в Київ в Історичний музей. Всі інші знахідки залишаємо тут, в музеї, частина з них – на виставці, а ще дуже багато у фондових сховищах. А знайдені людські рештки – перепоховуємо.

– Думаєте, можна без шкоди для пам’яток поєднувати археологічні розкопки із активним туристичним життям цього об’єкту?

– Точно не заважає, навіть навпаки – сприяє, адже туристи – це додаткові кошти для заповідника. Туристів набагато більше приходять до нас, ніж на звичайні екскурсії. Це ж цікаво – в глибину історії зануритись.


Важлива оборонна споруда


Розташований на прикордонні Меджибіж був важливою оборонною спорудою. Чимало татарських набігів XV та XVI століть безславно завершувалися біля стін меджибізької твердині. Мури замку успішно пережили всі війни, що прокотилися цими землями, але не витримали радянського „спокою” 60-их років минулого століття – тоді, за ініціативи селищного керівництва частину стін розібрали для будівництва сільради. Але навіть після цих руйнувань фортеця справляла враження. Так само, як і зараз.

А впродовж останніх років на її території почали вести реставраційні роботи. Розповідає директор Історико-культурного заповідника „Меджибіж” Володимир Микитюк:

„З 2004 року ми почали отримувати фінансування з державного бюджету. Відреставрували всі пристінні корпуси – каретний, адміністративний, Лицарську вежу і приступили до реставраційних робіт палацового комплексу. Відреставрували церкву. Ми перекрили церкву, яка знаходиться на території, вона діє вже другий рік.”

Із обіцяних державою на відновлювальні роботи 25 млн. грн., зараз виділено та освоєно 5,3 млн. На цю пору фінансування призупинено. Однак місцеві музейники вважають, що зможуть обійтися й без допомоги держави, якщо вдасться втілити плани по туристичному розвитку Меджибожа:

„Ми працюємо над тим, щоб самостійно заробляти близько 2 млн грн.

Ми не будемо просити кошти в держави для проведення ремонтно-реставраційних робіт. Ми цього досягнемо, якщо вдасться закільцювати туристичний маршрут між Кам’янцем-Подільським, нами і іншими цікавими місцями. За рахунок збільшення відвідувачів ми зможемо вийти на такий рівень фінансування.”

У понеділок експозиційні зали замкового музею не працюють, зате можна було побувати у недавно відреставрованій Лицарській вежі... Спершу – непроглядна темрява, яку нездатен розсіяти навіть кишеньковий ліхтарик, але піднімаючись сходами на вищі яруси, пітьму поступово розсіює природне освітлення, що потрапляє крізь стрільниці у стінах вежі. До речі, товщина стін у найбільшій з веж замку складає чотири метри, висота оборонних мурів сягає 20 метрів, а ця вежа колись використовувалася як дозірний пункт. З оглядового майданчика на її вершині добре видно околиці радіусом з десяток кілометрів та дві річки, від яких власне й походить назва цього містечка й фортеці.


Меджибіж відвідують хасиди


Меджибіж цікавий і відомий не тільки своїм замком і християнськими культовими спорудами, але тим, але й тим, що тут свого часу жив і зараз похований засновник хасидизму, однієї з течій юдаїзму, Ізраїль Баал Шем Тов (Бешт) (у перекладі зі давньоєврейської – "володар доброго імені" або ж "добрий чудотворець"). Його могила стала місцем паломництва для багатьох євреїв-хасидів з цілого світу. Зараз мармурова плита, над його гробом знаходиться у склепі-капличці.

Поблизу єврейського цвинтаря – збудовано спеціальний центр, в якому на час прощі зупиняються приїжджі хасиди. Зараз також ведеться активне будівництво нового великого готелю. Дізнатися від самих хасидів вдалося небагато – ламаною російською мені лише повідомили, що тут похований „великий рабин”. Трохи більше розповіла місцева мешканка, яка допомагає у єврейському центрі по господарству. За її словами, днями саме завершилося одне з традиційних паломництв – було близько 800 людей.

Однак прочани-євреї заїжджають на могилу свого достойника переважно на іюдейські свята. А подивитися на фортецю люди приїжджають впродовж всього року. Найчастіше бувають групи школярів улітку. А останнім часом кількість туристів зростає і завдяки проведенню на території та поблизу замку історично-музичного фестивалю.


Фестиваль Стародавній Меджибіж


Так що принаймні раз на рік посеред мурів стародавнього Меджибожа знову можна чути свист стріл та дзвін мечів. Про цьогорічний фестиваль „Стародавній Меджибіж”, який відбудеться 22-23 серпня, розповідає один з його організаторів (представник Хмельницького військово-історичного клубу „Воїн”) Костянтин Пархоменко:

”Основа цього фестивалю – це рицарські турніри, тобто з’їжджаються рицарські клуби з усієї України. Цього разу вперше до нас приїдуть і клуби з Білорусі. Буде представлена Київська студія середньовічного танцю, вони робитимуть танцювальні майстер-класи. А артисти з Санкт-Петербургу гратимуть вистави середньовічного вуличного театру. Ми також запрошуємо гурти, які грають народну музику і які зможуть відповідного настрою додати цьому фестивалю.”

Середньовічні балади та сучасні рок-мотиви (вслід за історико-музичним фестивалем одразу слідує з’їзд рокерів), збирають у фортеці приблизно таку ж кількість людей, що й впродовж кількох місяців, за звичайних обставин. Цікаво, що ж покликало .... до організації такого празника військової звитяги й мистецтва давнини?

„Це в жодному разі не комерція, – каже Костянтин Пархоменко. – Тому що це лише наші затрати – фінансів і часу. Просто нам це цікаво, ми любимо цим займатися. І я думаю, що це цікаво і для Хмельницької області і для фортеці.”

Такого ентузіазму не помітно в керівництва туристичної сфери хмельниччини (а саме держава формально опікується цією пам’яткою старовини) – в управлінні культури і туризму Хмельницької ОДА навіть не знали хто проводить цей фестиваль.

Всього за півтора кілометра від стародавньої фортеці знаходиться однойменний готельно-ресторанний комплекс – з номерами люкс та смачною кухнею, але, за словами його керуючого Олександра Любицького, лише сота частина відвідувачів ресторану цілеспрямовано приїжджають, щоб побувати у замку між Бугами. А іноді навіть плутають готель із старовинною фортецею:

«”Ви – Меджибізька фортеця?” –, питають. „Та ні, – кажу, – ні, ми просто готель, який стилізували під замок, щоб були в одному стилі вони. А фортеця – вона отам от, за півтора кілометри. Туди поїдьте, подивіться обов’язково.” – Людей направляємо.»

Зараз Меджибіж намагається хоча б наблизитись за популярністю до іншої перлини Поділля – Кам’янця-Подільського, але якщо у Кам’янці саме цікаві пам’ятки історії й культури стимулюють створення інфраструктури навколо себе, то у Меджибожі наразі стародавня фортеця є доповненням до успішного однойменного готельно-ресторанного комплексу.



Оригінал знаходиться за адресою
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/...

Рік публікації - 2008.

Джерело - Бі-Бі-Сі


Див. також:

Бужок

Замок в Меджибожі

Меджибіж

Музей у замку в Меджибожі

Південний Буг

Поділля

Хмельниччина


09.2009
Теми, об'єкти: Меджибіж, Поділля, Хмельницька область, Меджибізька фортеця, Південний Буг, Бужок, Історико-культурний заповідник „Меджибіж”, Лицарська вежа, Ізраїль Баал Шем Тов (Бешт), фестиваль „Стародавній Меджибіж”