Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації Замки Волині: Луцький та мальовничі руїни
Автор -
Оксана Коваленко
Оригінал знаходиться за адресою
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/...
Рік публікації - 2008
Джерело - Бі-Бі-Сі

Оксана Коваленко

Замки Волині: Луцький та мальовничі руїни

Луцький замок зведено в кінці XIII- на початку XIV ст. Ним опікувались литовські князі Любарт і Вітовт.

Нині добре відреставровані не лише башти і стіни замку, а й внутрішні споруди, зокрема церква XII ст. Правда, час закинув її на кілька метрів під землю.

Будь-які легенди бліднуть, коли йдеться про цю споруду і його історія промовистіша за найцікавіші вигадки.

Краєзнавець Петро Троневич, який дотримується цієї думки, зауважує, що Луцький замок з його баштами, мурами і древньою церквою посередині, залишаючись єдиною столичною князівською резиденцією в країні, таїть у собі особливості написання аж 1,5 млн. документів про тодішнє життя і відносини в Правобережній Україні.

Серед старовинних документів є такий: "До мене, писаря Луцького замку, Андрія Ківерецького, прийшов Іван Федоров, москвитень, друкар книг досі небачених..." і розповів, що він надрукував стільки-то книг, дав купцеві одному з Вільно продати, той купець книги продав, а гроші йому не повернув. Судові виконавці Луцького замку знайшли того купця, повернули гроші Івану Федорову, і той далі міг друкувати свої книги.

Хочете відчути давні хвилини радощів і печалі, приїздіть до замку надвечір. Так радить місцевий екскурсовод Сергій Одзієвич. Древні мури зі спеціальним підсвіченням, плюс залюблений у свою справу гід роблять свою справу.

Стіни замку бережуть, буквально, королівські відчуття про з’їзд європейських монархів у Луцьку в замку тоді уже князя Вітовта узимку 1429 року.

Більше 12 тисяч людей з 15 країн на чолі зі своїми правителями з’їхались до столичної резиденції українських земель Литви, які належали Вітовту, щоб обговорити європейські проблеми. Вони говорили про налагодження торговельних зв’язків, загрозу гуситського руху у Чехії, про наступ турків на Європу. Мізкували до обіду, а потім бенкетували і розважались.

Нині ж у замку можна почути і дзвін ковальського молота і звук дзвона, і церковні дзвони.

Це сучасники у фестивальні дні демонструють, що давня справа живе.

Директор історико-культурного заповідника "Старе місто", куди, окрім

замку, входить і будиночок, де жила Леся Українка з сім’єю, Тарас Рабан впевнений, що Луцький замок і один з найдоглянутіших в Украіні, і зовні величний, і всередині багатий музеями книги, дзвонів, розкопаною церквою 12 ст.

Щоб оглянути її, треба спуститись на кілька метрів під землю.

Ми заходимо в цю церкву -- вже ніби опускаємося десь по сходинках історії в 12 ст.

Далі ми з цієї церкви переходимо вже в пізнішу і 18 ст. Далі із цієї церкви ми знову потрапляємо підземною частиною у підвали ще пізніші, 19 ст. і весь наш маршрут по замку ми проходимо під землею.


Сумніша доля інших замків Волині.


Порівняно з іншими замками Великої Волині Луцький, як вареник у сметані. Олицький, який заслугами шляхтичів Радзивіллів був ще величніший, нині приймає психіатричну лікарню, Локачинський - тубдиспансер. Вони потребують негайного капітального ремонту.

На Рівненщині гарно зберігся Острозький замок з досконалим музеєм. Корецький виглядає, як жалюгідна руїна над річкою. Дубенський замок кінця XIV ст., у якому збереглись півтори башти з 5 -ти, нині намагаються реставрувати. Клеванський, зведений за кошт Магнатів Чарторийських вкінці 15 ст., з колишньої величі зберіг лише 2 муровані вежі.

Свого часу його намагався приватизувати хтось із поляків, але отримав відповідь, що державні цінності у нас і у власності держави. А ще і Новомалинський замок, над яким з 14 ст. зодчі чаклували за кошт родин Малинських і Сосновських. У 18 ст. на Волині він вважався одним з найпрекрасніших. Сьогодні його опис такий: "мальовниче накопичення руїн".

Нині архітектори, відзначаючи з 2003 року відновлення уваги держвлади нехай до окремих замків, кажуть, головне, щоб "зверху" не робили різких рухів. Бо ж і шкідлива звичка і несподівано згребти уже розподілене на папері між областями, переполовинити і кинути на якийсь "гарячий об’єкт", а потім показово перерізати на ньому стрічки, які навіть, безвільно лежачи на землі, символізують кайдани на замковій історії України.


-----------


З документів Луцького замку

До мене, писаря Луцького замку, Андрія Ківерецького, прийшов Іван Федоров, москвитень, друкар книг досі небачених...

Андрій Ківерецький, писар Луцького замку.


-----------


Підлога церкви XII ст. нині знаходиться на рівні 3 метрів підземлею. Не те, що вона опустилась, ця церква, ні. Просто за століття наростає приблизно 50 см шару культурного ґрунту.

Тарас Рабан, директор заповідника Старе місто.


-----------


Замок вночі і вдень і це різні речі, я вам скажу. Це фантастично! Замок цікавий не тоді, коли перший промінь сонця сходить, а тоді коли цей промінь ще не вийшов з-за горизонту, коли починає світати.

Сергій Одзієвич, екскурсовод


-----------


Це приїхали двори цілі, а в дворах, королівських, князівських, імператорських, можете уявити, і артисти були, лицарі, так що були і вистави, концерти, лицарські турніри, всілякі розваги. і полювання в околицях Луцька теж були. Імператор священної Римської імперії Сигізмунд подарував Вітовтові свого паяца. Дуже гарно розважав він гостей, він заворожив всіх. А потім вже, через декілька років, були перехоплені листи оцього, значить клоуна, до імператора. Він виявився шпигуном. Один з найдавніших фактів шпигунства.

Краєзнавець Петро Троневич



Оригінал знаходиться за адресою
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/...

Рік публікації - 2008.

Джерело - Бі-Бі-Сі


Див. також:

Волинська область

Волинь

Замок Любарта

Луцьк


09.2009
Теми, об'єкти: Луцький замок, Луцьк, князь Любарт, князь Вітовт, Іван Федоров, Леся Українка, церква 12 ст.