Подорож Україною
 
   

    Тут представлено текст публікації Про замки України з акад. Б.Возницьким
Автор -

Оригінал знаходиться за адресою
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/...
Рік публікації - 2008
Джерело - Бі-Бі-Сі

Про замки України з акад. Б.Возницьким

На завершення "Тижня замків" в ефірі Бі-Бі-Сі лунала інтерактивна програма про замки України, гостем якої був академік Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв і ентузіаст збереження замків.

Пан Возницький перебував на прямому супутниковому зв’язку в одному зі старовинних замків Львівщині - Золочівському замку.

Далі скорочено подається виклад програми, яка лунала в прямому ефірі 18 липня.


Бі-Бі-Сі: Чи правда, що ви не лише захоплюєтесь замками, але й живете у замку?

Б.Возницький: У розпорядженні Львівської галереї мистецтв чотири замки і доводиться працювати там. Я вже третій день в Золочівському замку. Ми будемо його відкривати 28 серпня відразу ж після дня незалежності. Тут роботи дуже багато. Він відкритий частково: відкритий Китайський палац (китайці до нього не мають ніякого відношення, але на початку 18-го сторіччя дуже модним в Європі стало китайське, дуже багато речей везуть сюди Японія, Китай і з’являються такі споруди. У нас на Україні – це Золочів).

Бі-Бі-Сі: Як сталося що саме замки обрали предметом свого ентузіазму?

Б.Возницький: Я з Дубно на Рівненщині. У нас напроти школи був замок. Я з 10 років почав бувати на замку... А зараз прийшлося робити щось, бо ми в 60-70-тих роках займалися експедиційною роботою. Дуже багато привезли речей, які десь треба було показувати.

В 1946-му році виїхали поляки католики і тільки і Львівській області поляки залишили 500 костьолів. У Львівській області в 1946-47 рр. було закрито 830 церков. З цих костьолів і церков робилися складські приміщення для збіжжя, мінеральних добрив. Ми поїхали в експедицію і за тиждень могли привезти 2-3-4 машини – це й ікони і скульптури. Тільки барокової скульптури привезли 2,5 тисячі. Біля трьох тисяч ікон, портрети, прикладне мистецтво дуже багато, тканини, книги. В результаті ми робили якісь музеї. Ми зокрема знайшли книжку, надруковану ще до Федорова, якого вважали першим книгодрукарем в Україні. І ми зробили Музей книги у Львові.

Потім те, що збирали у Львові вже не мали де діти і прийшлося брати замки, їх реставрувати і робити експозиції.

В Олеському замку ми зробили експозицію українське мистецтво 14-18-го століття. У Золочівському замку ми зробили експозицію інтер’єрів – як воно могло виглядати в 17-му сторіччі. В Китайському палаці ми зробили культуру країн Сходу – від Єгипту до Японії.

В 1969-му році ми взяли Олеський замок.

Бі-Бі-Сі: Це напевно було дуже складно за радянської влади. Навряд чи це віталося?

Б.Возницький: Взяти не було складно. Складно було відкрити експозицію. В радянський час, коли ми робили музей, кожен музей мусить бути 40% експозиції дорадянського часу, а 60% - це радянська дійсність. А тут ми робимо замок... У нас було таке цікаве керівництво тоді, навіть захоплювалися... почали радитися, мені кажуть – постав Леніна в дворі замку. Поставили Леніна, потім поставили пам’ятник Першій кінній недалеко від замку. Це нас виручили і ми могли 1975-го року відкрити Олеський замок.

Литовці відкрили Тракайський замок 1962-го року. Тоді першого Секретаря ЦК Литви за це був знятий з роботи.

Слухач зі Львова: Як ви ставитеся до того, щоб відновити Високий замок у Львові? Наскільки це реально?

Б.Возницький: Ідея нашого мера міста. Він дуже серйозно до цього відносився. Він дав це на опрацювання Інституту Укрпроектреставрації. Коли відроджувати Львівський змок, я не проти того. Він сягає ще Галицько-Волинського князівства. Правда, він був перебудований в часи поляків, добудований. Але у Львові колись це було не на часі. Укрпроектреставрації запропонував, є макет, очевидно, що колись це відбудується. Просто зараз це не на часі.


Скільки в Україні замків?


Бі-Бі-Сі: Скільки взагалі в Україні замків, які найстаріші, де переважно розташовані?

Б.Возницький: В Україні замків дуже мало. У нас колись був Орест Мицюк, директор нашого архіву і він зробив каталог оборонних споруд України, яких нарахував близько чотирьох тисяч. Це і городища, монастирі, оборонні церкви, замки. Україна мала найбільше оборонних споруд. Вона просто таке місце займає в Європі, але зараз в Україні залишилося більш-менш під дахом всього 24 замки. Всі вони потребують реставрації.

Наприклад, Львів запропонував зробити цілий такий ансамбль під назвою Корона Галицька. Львів має десь 8 замків. Їх треба всі реставрувати. Хто може реставрувати? Тому цей заповідник, який має створитися, бере на себе Міністерство будівництва. От зараз Австрія пообіцяла дати якусь велику суму на замки.

Слухач з Вінниці запитує може варто залучити іноземних меценатів для врятування нашої історичної спадщини від знищення.

Б.Возницький: Безумовно, що держава не має особливо коштів на реставрацію цих замків і тому тут треба шукати якихось спонсорів, меценатів. Ми робимо щось. Ось замком в Золочеві займається Петро Писарчук – це меценат. Він вклав сюди вже більше 10-ти мільйонів в реставрацію Золочівського замку. Ми зараз займаємося Підгорецьким замком. Це європейська перлина, замок-палац. Петро I там був, Мазепа. Це перший Венеціанський палац на території середньої Європи.

Слухач з Нью-Йорка запитує чому припинилася реставрація Підгорецького замку?

Б.Возницький: В минулому році було виділено півтора мільйони державою, в цьому році виділено 3 мільйони. Ми створили Фонд Підгорецького замку. В тому Фонді Гофман, відомий режисер, Тарута з Донецька. Він дав таку публікацію – донецькі дадуть 75 мільйонів на Підгорецький замок. Роботи в Підгорецькому замку почалися. Там поруч величезне городище Плісницько. Зараз виявлено, що в цьому Плісницькому городищі народилася княгиня Ольга. 150 років після смерті княгині Ольги записали в літописі, що Ольга народилася в Плєскно. Болгари вирішили, що Плєскно – це Пліски і Ольга стала болгаркою. Росія вирішила, що Плєскно – це Псков. Тепер ми виявили, що це Плісницьке городище в 10-му сторіччі було більше Києва. Там вже більше ста років йдуть археологічні розкопки.

Слухач з Червонограда запитує які перспективи реставрації замку в Жовкві? Там вона почата трохи, але не закінчена.

Б.Возницький: Жовква також частково належить до нас. Палац зокрема 17-го сторіччя. Він належить нам. Жовква - це місто-заповідник. Жовква й надалі буде центром заповідника Замки Львівщини. В цьому році на Жовкву виділено 3 мільйони, в минулому році було 2 мільйони. В минулому році перекрили один корпус. В цьому році будуть перекривати Старий корпус. Синагогу почали там робити.

Бі-Бі-Сі: Чи достатньо цих коштів, про які ви кажете, які надає держава і меценати, щоб завершити реставрацію цих 24 замків?

Б.Возницький: Цього дуже мало. Тому що 2-3 мільйони не вирішує проблеми. Наприклад, на Підгорецький замок потрібно десь 60 мільйонів, щоб його закінчити. Все залежить від того як будуть поступати гроші.

Ми зараз знаходимося в Золочівському замку. Ми його отримали 1988-го року. Це вже більше 20 років ми ведемо тут роботи. Якби були кошти, то безумовно, це можна було зробити за 5 років.

Бі-Бі-Сі: Хто має виділяти гроші, хто має рятувати замки – уряд, меценати?

Б.Возницький: І там і там треба шукати кошти. Уряд виділяє зараз близько 300 млн. на пам’ятки. Але зараз найбільше треба займатися реконструкцією пам’яток, які зовсім знищені. Це Батурин, Канів, Чигирин, Запорізька Січ. Туди йде найбільше державних коштів. Замки, які знаходяться на західних землях, тому що на східних землях нічого не лишилося. Безумовно, якісь кошти надходять, але ми шукаємо допомогу і в якихось меценатів. На початку 90-х років ми реставрували Золочів на кошти канадської діаспори.

Бі-Бі-Сі: А чи цікавлять Вас, пане Борисе, англійські замки?

Б.Возницький: Англійські замки, безумовно, в дуже доброму стані. І я завжди згадую книжку 'Привиди англійських замків'.

Бі-Бі-Сі: Знаєте, тут навіть в одному з англійських замків присутність чи відсутність привидів намагалися дослідити вчені, ставилися серйозні наукові експерименти. Знаєте, чому я згадала про це? Тому що тут в Англії пишаються замками і є багато організацій, які опікуються історичною архітектурною спадщиною. Представник організації ‘Інгліш Херітедж’ Данкан МакКалум розповів Бі-Бі-Сі про те, як опікуються замками в Британії і як залучають фінансування. Чи почули Ви тут для себе щось нове, чи вже й так використовуєте ці прийоми?

Б.Возницький: Ми майже займаємося тим, що і в Англії. Я був 15 років головою представництва Ради музеїв при ЮНЕСКО, багато бував за кордоном, бачив, як працюють скрізь, і ми так намагаємося. Але в нас більше проблем, бо багато замків були знищені. В радянський час в нас у замках були або профтехучилища, або будинки для психічно хворих, тому всі наші замки горіли. В 40-х, 50-х, 60-х роках усі ці 24 замки горіли.

Бі-Бі-Сі: Ми говорили про уряд і гроші, про меценатів і гроші. Але яким чином можна би було якось залучити громадськість, народ, до підтримки історичної спадщини? І не лише за рахунок туризму.

Б.Возницький: Це в нас постійно є. Золочівський замок за перше півріччя відвідало 62 тисячі людей. Навіть музеї у Львові відвідують не так, як замки. Зараз величезна кількість екскурсій чомусь перший рік почалася з Білорусі. Є групи з східної України, з-за кордону, поляки, навіть японці вже з'явилися і китайці у наших замках.

Бі-Бі-Сі: Тобто замки здатні вже генерувати якісь гроші?

Б.Возницький: Ми вже і експозиції, і реставрації робимо за свої гроші. Останній час заговорили в нас в Україні про концесію, от давайте шукаємо багату людину і здаємо їй замок у концесію на 50 років. Він за правилами може той замок відбудувати, реставрувати, хай зробить собі готель чи ресторан... Я не довіряю, я проти цього, бо в нас мало цих замків. Якби в нас було півтори тисячі замків, як в Англії, ясно що ми б і в концесію здавали, і здавали б під ресторани і під усе. А в нас тих 24 замки і люди просто бажають їх бачити.

У Львові є близько тридцяти музеїв, але ці музеї набагато менше відвідуються, ніж наші замки. В нас ще невелика вартість квитків, але коли ми зробимо заповідник і відреставруємо замки, тоді ми будемо ставити і вищу суму відвідування, щоби ми могли частково хоч би їх утримувати за наші кошти.

Бі-Бі-Сі: Пане Борисе, уявіть собі, що зараз нас можуть слухати мільйони слухачів і якби хтось, натхнений Вашими розповідями про замки, захотів пожертвувати кошти на той таки Золочівський замок. Чи є куди пожертвувати скажімо, по гривні, по 10 гривень? Чи є рахунок, якийсь фонд?

Б.Возницький: Кожен замок має свій фонд, це незалежна громадська організація, де можна вкласти гроші. Приміром, позаминулого року Львівське пиво вклало 100 тисяч гривень у Золочівський замок, ми підлоги робили за ці кошти.

Бі-Бі-Сі: Скажімо, не у всіх є така сума величезна. Але якби люди хотіли долучитися до цього зі своїми невеличкими грошима - могли б вони це зробити?

Б.Возницький: Безумовно. В нас постійно хтось щось жертвує, якісь суми надходять від окремих людей. 20 доларів, 50 доларів. Для нас кожна копійка дуже потрібна. Зараз ми займаємося чотирма замками, які ми назвали Золота підкова України. І скрізь ідуть реставраційні роботи, нам кожна копійка дорога.

Запитання від Романа із Рівного: Коли будуть реставрувати замок Любарта у Луцьку?

Б.Возницький: Замок Любарта в Луцьку, там постійно йдуть реставраційні роботи, коштів мало, але постійно там щось робиться. Замок Любарта в більш-менш доброму стані, тому що інші замки в Волинській області, такі як Олика, в набагато гіршому стані.

Бі-Бі-Сі: В Україні наближається Євро-2012. Чи може це бути шансом для української історичної архітектури, адже буде багато іноземних туристів. Будуються дороги, я чула, що є в планах будувати готелі біля замків. Чи це так?

Б.Возницький: Безумовно. Одна киянка зараз хоче будувати готель біля Олеського замку, який би обслуговував наші чотири замки, тому що наші замки важко передивитися за один робочий день. Музей відкритий сім годин і люди не встигають, вже замок закривається. Тому потрібно дуже мати цей готель.

В Підгорецькому замку є дуже цікаве приміщення, це найстаріший готель в Україні, Гетьманський заїзд. Він побудований в 1740-х роках, Оноре де Бальзак там ночував. І цей Гетьманський заїзд, площею десь 20 на 70 метрів, там теж буде влаштовуватися готель і ресторан. Це найстаріший готель і корчма в нас в Україні. Безумовно, що нам треба ще дуже багато цю інфраструктуру розбудовувати, і є шанси, що для Євро-2012 щось має робитися. Вже виділено цього року два мільйони на фасади Олеського замку. Бо ми як у 75-му році його відбудували, до цього часу не мали ані копійки на цей замок. Якісь починають кошти виділятися.

Наші замки дуже любить наш президент. Я знаю Грищенко був у нас, він зараз посол у Росії. Ми так проїхали з ним і він каже мені, знаєте, я всю Європу знаю, я був в Америці дипломатом і я собі завжди думав, чи в нас в Україні є щось хоч трошки подібне. Але, каже, те що я побачив, наші українські замки, вони на такому ж рівні.

Я завжди згадую, як Петро Перший був в Підгорецькому замку, він був захоплений, по суті, Петро Перший уперше тут побачив Європу. Правда він тоді взяв скульптуру з Підгорецького замку, яка зараз стоїть в Літньому саду. Але після того, що він побачив, Петербург почав будуватися.

Замки наші цікаві, просто дуже багато не знають цих замків. Дуже багато люди не бачили, особливо східна Україна, там же нічого не лишилося.

Бі-Бі-Сі: Пане Борисе, Максим Яворницький із Києва запитує: Шановний пане Борисе, відкрийте секрет, яка спадщина зберігається в замках західної України. Чи правда, що збережені Вами колекції більші ніж в Ермітажі та інших великих галереях? Іще одне - прорунала цифра 24 замки в Україні, але ж є дуже багато залишків замків. Що, на Вашу думку, треба робити з ними?

Б.Возницький: По-перше, в нас величезне хранилище. Якщо взяти львівські музеї, ми показуємо тільки три відсотки того, що в нас є, 97% в хранилищах лежить, тому ми стараємося в замках щось показати. В нас, на жаль, в радянський час не було побудовано жодного музею в Україні, тому ми пристосовуємо замки. Наші колекції не більші, ніж в Ермітажі. Вони просто значимі.

Тому що, наприклад, ми в 60-х-70-х роках почали збирати те, що десь викинуте або призначене на знищення. Ми зібрали дві з половиною тисячі барокової скульптури. Жоден музей в світі не має такої збірки, дві з половиною тисячі скульптур 17-го-18-го сторіччя. Ми маємо найбільше колекцію портрету, тисячу львівських портретів 16-го-18-го століття. В той же час як на східних землях України - всього три портрети 17-го століття. В Росії лишилося 4 портрети 17-го століття. Ми маємо величезні збірки і замки нам дуже потрібні для експозиції.

Запитання Оксани Момот з Києва: Захоплююся Вами, Ви Божа людина! Як Ви ставитеся до того, аби віддати замки в приватні руки? Тарута, Пінчук та інші можуть створити там інфраструктуру та залучати туристів. Чи це небезпечно?

Б.Возницький: Ми маємо один випадок. У нас на Львівщині одна київська багата людина купила палац у Старому Роздолі. Це палац кінця 18-го початку 19-го століття. Оплатила та людина за цей палац 460 тисяч гривень. Це під Києвом така якась дача стільки коштує. Він купив цей замок 12 років тому. Нічого не робить. Крім того, що з того замку вивіз дуже цінні рельєфи 16-го - 18-го сторіччя. Італія і Голландія, які коштують десь більше восьми мільйонів доларів.

Бі-Бі-Сі: Один із слухачів розпитує про це. Він каже - нехай пан Борис розкаже детективну історію про замок у Старому Роздолі. Очевидно, він це мав на увазі.

Запитання від Мирослави та Ігоря: Пане Борисе, чули про Вас неймовірні речі. Що в свої 83 роки Ви їздите за кермом, а Львів без Вас і Вашого капелюха не був би Львовом.

Б.Возницький: Ну, за кермом я їжджу. Мені треба працювати в замках. Шофера я не можу тримати, бо я людина незалежна.



Оригінал знаходиться за адресою
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/...

Рік публікації - 2008.

Джерело - Бі-Бі-Сі


Див. також:

Городище Плісницько

Жовква

Замок Любарта

Золочівський замок

Львів

Музей мистецтва давньоукраїнської книги

Олеський замок

Олика

Підгорецький замок

Роздол

Руїни Високого замку


09.2009
Теми, об'єкти: Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв, Золочівський замок, Китайський палац, Музей книги у Львові, Олеський замок, Високий замок у Львові, Львів, заповідник Корона Галицька, Підгорецький замок, городище Плісницько, княгиня Ольга, Жовква, заповідник Замки Львівщини, Золота підкова України, Замок Любарта в Луцьку, Олика, палац у Старому Роздолі